Резерви зростання доходів місцевих бюджетів в сучасних умовах
Нехайчук Д.В., к.е.н., доцент,
ТНУ імені В.І. Вернадського, м. Сімферополь
В умовах побудови демократичної, соціально орієнтованої держави, реформування бюджетної системи повинно здійснюватися на засадах фінансової децентралізації, що є однією з фундаментальних умов незалежності та життєдіяльності місцевих органів. Оскільки органи самоврядування не можуть виконувати покладені на них обов'язки без необхідної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів), кожен рівень місцевої влади повинен мати у своєму розпорядженні кошти, які дозволяли б їм виконувати відповідні функції. Загалом же самостійність місцевих органів влади залежить не тільки від фінансових ресурсів взагалі, а й від тих коштів, які перебувають у їх розпорядженні, тобто доходів відповідного бюджету. Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів.
Доходи місцевих бюджетів є одним із ключових інструментів забезпечення виконання власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування.
Основою функціонування достатньої, стабільної дохідної бази органів місцевого самоврядування в Україні є адекватний розподіл дохідних джерел між центральними та місцевими органами влади.
При обґрунтуванні концепції розподілу доходів між ланками бюджетної системи вчені-економісти О. Василик і С. Буковинський акцентують увагу на визначальних факторах, до яких відносять ефективність витрачання коштів, посилення контролю з боку держави за господарською діяльністю суб'єктів підприємництва, встановлення залежності між розміром бюджетних витрат і результатами економічної діяльності в регіонах [2, с. 5-28]. В. Кодацький, досліджуючи проблеми формування місцевих бюджетів, відзначив два основних шляхи зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів та підвищення їх самостійності, а саме перерозподіл ресурсів державного бюджету та створення механізму зацікавленості місцевих органів влади у заробленні власних ресурсів, що є найбільш оптимальним, оскільки призводить не лише до збільшення фінансових ресурсів території, але і забезпечує зростання ресурсів державного бюджету [3, с. 10-16]. Ступінь залежності доходів місцевих бюджетів від окремих дохідних джерел є універсальним показником реальної фінансової автономії місцевих органів влади [4].
У наукових колах Росії вважають, що механізм формування територіальних бюджетів повинен базуватись на таких принципах:
розмежування дохідних джерел між державним та місцевими бюджетами на основі законодавчого розподілу відповідальності органів влади за фінансування окремих сфер діяльності;
вирівнювання статусу всіх територіальних одиниць у бюджетних, податкових і фінансових відносинах та виключення при цьому будь-яких переваг або дискримінації у цій області;
надання суб'єктам федерації права встановлювати ставки та пільги по федеральних податках (крім ПДВ) та, у свою чергу, суб'єкти федерації передають органам місцевого самоврядування права на встановлення видів та ставок місцевих податків [5, с. 43-46].
У вітчизняній економічній літературі також висловлюються пропозиції щодо необхідності надання органам місцевого самоврядування права запроваджувати на своїй території власні податки і збори [6, с. 37-42]. Зменшити залежність місцевих бюджетів від центрального уряду, від державного бюджету професор О.Кириленко пропонує за допомогою як надання права органам місцевого самоврядування на запровадження власних податків, так і самостійного встановлення ставок оподаткування (при контролі загальнодержавних органів за загальним рівнем оподаткування), що сприятиме встановленню дійсної фінансової самостійності місцевого самоврядування [7].
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8