Важливе значення має допуск до утилізації на полігоні та визначення типу відходів, тобто якщо використаний товар викинутий в урну це означає, що підприємство спише його на підставі того, що він має допуск до утилізації на загальних полігонах поховання відходів з мінімальним класом небезпеки.
Допуск до утилізації на полігоні дозволяється, якщо відхід екологічно безпечний або в країні відсутні потужності або технології по його переробки або утилізації, але тоді має бути дозвіл вивозу тільки на спеціальні полігони для відходів з підвищеним рівнем екологічної небезпеки. Утилізація на полігоні заборонена, якщо відхід повністю екологічно небезпечний або має, стратегічне значення як сировинної бази після переробки [3, с. 342].
Потрібне найменування товару і види матеріалів що містяться в нім, технічні умови виробництва товару. Перелік матеріалів в товарі, можливих до переходу фізичній особі, і що залишаються у юридичної особи (у разі продажу від юридичної особи фізичному).
Потрібна середня ринкова вартість потенційних відходів що містяться в товарі, та максимальний накопичення товару (відходів) на підприємстві. Екологічна інспекція має право здійснити перевірку підприємства на предмет фактичної наявності відходів, що числяться на балансі, при перевищенні норми максимального накопичення .
Від служби статистики згідно форм статистичних звітів, вони якнайповніше містять всю необхідну інформацію для служби екології. Але тут проблема полягає в тому, що на сьогоднішній день державна система не може контролювати достовірність даних що подаються в статистику, у зв'язку з чим, часто дані подаються в статистику дуже сильно відрізняються від дійсності. Це походить від того, що немає системи перехресного контролю достовірності даних, що подаються, в статистику і податкову інспекцію. Частково інформація для єдиної бази відходів повинна поступати від центрів сертифікації про появу нових сертифікованих товарів або національних виробників. Частково від митної служби, про новий вигляд товару і потрібних до них карт відходів, що потенційно містяться, що ввозиться [4,с. 274].
Враховуючи все вищезгадане, необхідне створення нової моделі управління у сфері утилізації відходів, єдиної бази даних, що базується на формуванні і містить інформацію про кожен товар, що знаходиться в обороті держави. Інформація про товар, повинна відображати дані про всі складові товару, які з часом перейдуть в стадію відходів, методів переробки даних відходів, технічні умови по розділенню використаних товарів по складових і так далі.
Після складання вищезгаданої глобальної бази даних по всіх видах товару, наступне важливе завдання, полягає в створенні функціонуючої системи взаємодій різних державних органів, суб'єктів підприємницької діяльності з метою контролю за пересуванням кожного виду товару, починаючи від виробника або імпортера і закінчуючи кінцевим споживачем.
1. Вальцев А.В. Логистика устранения отходов на предприятии / А.В. Вальцев, Е.В. Семенова. - Вестник Санкт - Петербургского Университета. Серия 5. Экономика. Вып.3 (№19).2005. с. 46.
2. Иванов В.В. Рынок вторичных ресурсов / В.В. Иванов. Материалы 4 -го научно -методического семинара «Программа сокращения отходов». 2000. с.256.
3. Семенов В.А. Инженерная экология и экологический менеджмент / В.А Семенов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2006. - 590 с.
4 Новицькій В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: підручник / В.Є. Новицькій. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.