1) характеристикою споживчих мотивів (лікарські засоби задовольняють переважно негативні мотиви, такі, наприклад, як захист життя, зцілення, запобігання/попередження захворювання; меншою мірою позитивні - сенсорне задоволення, соціальне схвалення);
2) обмеження діючим законодавством вільного доступу до лікарських засобів в залежності від їх типу (рецептурний / безрецептурний), за яким звужується коло суб' єктів вибору лікарських засобів;
3) споживацькими та контактними аудиторіями (лікарі, фармацевти), які мають труднощі щодо оцінки функціональних характеристик лікарських засобів (безпеки, ефективності, якості як ступеня відповідності нормативним вимогам, адже це є компетенцією держави в особі регуляторної системи);
4) законодавчим обмеженням кінцевого розподілу лікарських засобів виключно аптеками або лікувальними закладами.
Зазначена специфіка товару фармацевтичних підприємств має обов'язково враховуватися під час проведення збору інформації з зовнішнього середовища (наприклад, під час проведення опитування потенційних споживачів, лікарів), аналізу отриманої інформації та розробці стратегічного плану.
Обов'язковим під час аналізу зібраної інформації слід враховувати ступінь невизначеності мікро- та макросередовища підприємства, який пов'язаний з динамічністю та комплексністю умов зовнішнього середовища. Динамізм характеризується масштабами та комплексністю умов середовища. Комплексність умов зовнішнього середовища залежить від розмаїтості факторів, які впливають на підприємство, обсягів інформації, які необхідні для їх аналізу та обліку, а також ступеня взаємозалежності цих факторів.
Процес стратегічного управління потребує збору на аналізу інформації про внутрішніх та зовнішніх стейкхолдеров, тобто про фізичних на юридичних осіб, які мають інтерес до розвитку даного підприємства та здатні впливати на цей розвиток (наприклад, акціонери, менеджери, постачальники, дистриб'ютори, засоби масової інформації, банки та ін.). Найпростішим інструментом аналізу можливостей впливу та рівня інтересів стейкхолдеров є карта стейкхолдеров, яка надає можливість визначити найприйнятний тип взаємостосунків з кожним.
Для розв'язання цих та багатьох інших питань оптимізації діяльності та стратегічного управління підприємством необхідно застосовувати інформаційно-аналітичні системи.
Стратегічні інформаційні потреби сучасного фармацевтичного підприємства охоплюють усе, що може вплинути на довгострокову діяльність підприємства: зміна нормативно-правових вимог, зростання або зниження захворюваності, зміна рівня платоспроможного попиту населення, зміна демографічної ситуації, зростання рівня забрудненості окремих територій, поява сильних конкурентів, зміна ринків збуту у зв'язку з форс-мажорними обставинами (ведення війн) тощо. В зв'язку з цим можна зазначити, що стратегічні інформаційні потреби фармацевтичного підприємства залежать від тих стратегічних цілей, які підприємство ставить перед собою. Крім того в даному випадку зростає роль прогнозування.
Повнота та якість інформації істотно впливають на можливість досягнення мети, поставленої під час складання стратегічного плану. Недостатнє висвітлення окремих його розділів через обмеженість інформації може викликати сумніви щодо доцільності його реалізації.
Фактично можна вважати, що на підготовчому етапі складання стратегічного плану здійснюється формування його інформаційного поля тобто збір інформації правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру. Джерелами інформації може бути власний досвід практичної діяльності, відомості про конкурентів, статистична інформація про стан та тенденції розвитку галузі, рекламні матеріали, періодичні видання, книги, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, виставок, безпосереднє спілкування зі споживачами, постачальниками тощо. Об'єктами аналізу для отримання інформації є: вітчизняні та іноземні постачальники, споживачі, конкуренти, державні та місцеві органи влади, громадські організації.