Від стану фінансової системи екологічного регулювання залежать й інші проблеми, безпосередньо пов' язані з нею: комплектування персоналу висококваліфікованими спеціалістами, розвиток мережі моніторингу, середньо - та довгострокових інвестицій, організації інформаційних потоків, науково-технічного забезпечення тощо, тобто всі завдання системи регулювання природокористуванням, сформованої та націленої на розробку та впровадження державної екологічної політики України та відповідальне за її реальне втілення.
Екологічні проблеми виникають тоді, коли ринкова система не в змозі забезпечувати стимулювання регіонального використання природних ресурсів. Саме це зобов' язує будь-яку державу, незалежно від соціальної орієнтації способу виробництва, забезпечувати екологічну безпеку за допомогою таких економічних важелів, які б впливали на ціноутворення.
Підприємницька діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів сьогодні зазнає суттєвих змін внаслідок появи додаткових чинників, які вимагають підвищення ефективності господарювання (коливання попиту на залізорудну продукцію на національному та світовому ринках, вступ до Світової організації торгівлі, тощо), а також регулюють підприємницьку активність з урахуванням техногенного впливу на довкілля. Нарощування виробничих потужностей та отримання позитивних
економічних результатів українськими підприємствами гірничо-збагачувального комплексу супроводжуються появою значних негативних екстерналій, які відчувають різні суб'єкти суспільства. Інноваційна діяльність у розробці природозахисного обладнання спричиняє фінансові ризики, оскільки екологічні фонди, спрямовані на основні дослідні роботи, звичайно вдаються до значних фінансових стимулів, починаючи з відрахувань, податкових кредитів та закінчуючи прямими субсидіями. Підтримка цього стимулювання базується на тому, що воно надає вигоди, які перевищують бюджетні витрати. Тому зарубіжні дослідники дійшли висновку, що, оскільки це стимулювання зменшує ефективну вартість капіталу, уряд повинен розділити фінансовий ризик дослідницької діяльності.
З точки зору аналізу закордонного досвіду значний інтерес викликає організаційно-економічний механізм стимулювання та регулювання ресурсозбереження у Німеччині. Головним завданням в цій країні виступає приоритетне здійснення політики ресурсозбереження та охорони навколишнього середовища з наступною реалізацією принципу "забруднювач платить" [4, с. 126]. Впровадження безвідходних технологій стимулюється як обов'язковими нормативами платежів за шкідливі викиди, так і опосередковано - через систему оподаткування. Серед ринкових ричагів регулювання ресурсозбереження особливе місце займають сертифікати. Серед факторів, які впливають на підвищення впровадження ресурсозберігаючих технологій, важливе значення мають державні витрати, субсидії та пільгове фінансування. Великий інтерес представляють існуючі в Німеччині системи обміну, купівлі-продажу вторинних ресурсів та відходів. Функціонують спеціальні біржі, а також організації які накопичують інформацію по різним регіонам про попит та пропозицію на вторинні ресурси та є посередниками в обміні різними видами відходів.
Загальна вартість природних ресурсів України за світовими цінами складає більше 5000 млрд. доларів США, на частку мінерально-сировинних ресурсів припадає 26 %. В країні видобувається біля 5 % світового обсягу мінеральної сировини, у той час як територія складає лише 0,4 % світової [3].
За підрахунками російських вчених загальна потенційна вартість підтверджених видобувних запасів корисних копалин у надрах всього світу дорівнює 88 трлн. доларів, при цьому Україна займає 12 місце (2,2 % потенційної вартості всіх підтверджених запасів світу). За питомою вартістю запасів, що приходиться на один квадратний кілометр території, Україна теж знаходиться на 12 місці (3,2 млн. доларів/км2) та на 15 місці з питомої вартості запасів, що приходяться на душу населення (37,8 тис. доларів/чол.) [3], що обумовлює провідне місце мінерально-сировинного комплексу в економіці держави. Валова вартість видобутку мінеральної сировини коливається в останні роки на рівні 21 млрд. грн.
» следующая страница »
1 2 34 5 6