Макрофінансові пріоритети взаємодії з транснаціональним банківським капіталом у нових ринкових економіках як чинник стабілізації господарського розвитку

Компаративний аналіз сучасних напрямів реформування державних механізмів макрофінансового регулювання в умовах взаємодії з транснаціональним банківським капіталом дозволяє стверджувати що, ситуація в КНР є показовим прикладом зворотніх тенденцій на фінансовому ринку, де на відміну від західноєвропейських ринків протягом 2009 р. розгортався кредитний бум. Лише за перше півріччя 2009 р. китайські банки надали позики на суму біля $1.1 трлн. і активно продовжують фінансування різних проектів [2, с. 6].

Форми та методи стимулювання ділової активності у реальному секторі національної економіки КНР були відпрацьовані ще 20-30 років тому, коли уряд наказував банкам необмежено кредитувати великі державні підприємства. Однак, дане політичне рішення щодо кредитування призвело до нагромадження y фінансових інститутів величезних обсягів безнадійних боргів, які позичальники і не збиралися повертати. На 01.01.2004 р. їхній обсяг досяг позначки 20,4% від сукупного кредитного портфелю банківської галузі, що складав 16,5% ВВП Китаю [6, с. 20].

Дані негативні процеси загрожували перерости у стійкі тенденції макроекономічної ситуації в КНР, однак саме урядові заходи у сфері трансформації регулятивних макрофінансових механізмів

дозволили мінімізувати ризики нестабільності. Зокрема, була створена Банківська регулятивна комісія (CBRC) як інституційний важіль протидії, згодом під його наглядом до національних кредитно-фінансових установ були спрямовані $100 млрд. державних коштів, а також були сформовані преференції для залучення транснаціональних банків, як іноземних стратегічних партнерів, що крім грошей, надали китайським банкірам передовий досвід, управлінські знання та бізнеси-технології. До кінця 2008 р. безнадійні борги скоротилися до 2,5% від кредитного портфелю, що також супроводжувалося глибокими змінами в корпоративній культурі: співробітники фінансових інститутів почали діяти як стратегічні управлінці, a не як агенти-провідники урядової політики.

Наслідком глибокого реформування став вихід крупних китайських банків на траєкторію самопідтримуючого зростання, про що яскраво свідчить лістинг у Гонконзі Bank of China, Industrial аМ Commercial Ваше of China та China Construction Валк (CCB). Важливо підкреслити, що дані кредитно-фінансові інститути показали достатньо високі господарські результати у період світової економічної кризи і глобальної рецесії, зокрема в ССВ прибуток до оподатковування на 01.01.2009 р. збільшився на 26.9%, тобто майже до 120 млрд. юанів ($17.5 млрд.), ССВ став лідером у галузі по швидкості збільшення доходів від відсотків і комісій (22.8%). Крім того, банк створив спеціальні філії для обслуговування малих і середніх підприємств, управління розрахунково-касовим обслуговуванням та інвестиційного банкінгу, розширивши базу роздрібних клієнтів і збільшивши обсяги оптових операцій, де ССВ займає перше місце в країні в сферах інфраструктурного фінансування і страхування іпотек. При цьому, 98% бізнесу ССВ зосереджено в КНР, де функціонує 13,4 тис. відділень та найбільша у світі мережа банкоматів (31.9 тис. АТМ на 01.01.2009 р.) [6, с. 21].

Можна стверджувати, що більшість китайських банків виявили стійкі передумови протидій кризовим явищам глобального характеру. Зрозуміло, що світова криза досягла КНР, надвисокі темпи зростання економіки, що дотепер забезпечували соціальну стабільність (збільшення кількості робочих місць зі швидкістю 20 млн. на рік) залишилися в минулому. Потоки ліквідності вже досягли максимальних позначок на біржі, ринок нерухомості демонструє швидке зростання цін. Крім того, китайський експорт різко скоротився протягом 2009 р.: річний спад склав 23%, a прямі іноземні інвестиції зменшилися на 35,7% [10].

Однак слід відзначити, що державна політика КНР у сфері макрофінансового програмування економічного розвитку чітко обстоює пріоритети макроекономічної динаміки, навіть нехтуючи ризики прогресу. Влада не тільки змусила банкірів профінансувати половину пакета стимулювання економіки (4 трлн. юанів, або $586 млрд.), але і всіляко підштовхує їх до подальшого розширення обсягів кредитування. І хоча Центробанк КНР усвідомлює, що лавина кредитів неминуче відобразиться на макрофінансових показниках обсягів грошової маси та інфляційних очікуваннях, обсяг безнадійних боргів продовжував скорочуватися не тільки як частка від швидко зростаючої бази, але й в абсолютних показниках. Саме китайські фінансові інститути зараз являють собою могутні механізми, здатні підняти економіку. Протягом першого кварталу 2009 р. тільки 37% виданих банками кредитів були середньо - і довгостроковими, котрі явно були призначені для фінансування інфраструктурних проектів [8, с. 36].

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я