Макрофінансові пріоритети взаємодії з транснаціональним банківським капіталом у нових ринкових економіках як чинник стабілізації господарського розвитку
БатрименкоВ.В., к.е.н., доцент,
докторант Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Глобальна економічна криза спричинила значні зміни на міжнародних ринках банківських послуг і капіталу, а також мала суттєві наслідки для структури як світової валютно-фінансової системи, так і місцевих фінансових ринків. Однією з провідних тенденцій сучасних міжнародних економічних відносин стає глибока трансформація макрофінансового регулювання у сфері взаємодії національно-господарських систем з транснаціональними банками спричинена радикальним впливом процесів глобалізації фінансового капіталу.
Глобалізація фінансових ресурсів світу призвела до того, що вплив національних урядів у нових ринкових економіках на національні фінанси зменшується. Одночасно підсилюється вплив на національні фінансові ринки транснаціональних банків, міжнародних інституційних інвесторів і міжнародних спекулянтів. В умовах глобалізації стан національних фінансів все більше залежить від поводження нерезидентів, що активніше виявляють свою присутність на національних фінансових ринках, а також від стану ринків фінансів в інших країнах і регіонах світу й особливо від мінливості кон'юнктури у міжнародних фінансових центрах.
Серед зарубіжних вчених, які зробили значний внесок у розвиток теорії та практики взаємодії з транснаціональним банківським капіталом у нових ринкових економіках, слід відзначити дослідження таких науковців, як П. Аллена, Б. Бухвальда, Ф. ді Мауро, Т. Еша, Дж. Кея, Д. Котца, Т. Коха, В. Лексіса, Е. Максімо, Дж. Ріделя, К. Форстера, А. Хаусер та ін.
Теоретичні концепції методологічних та інституційних аспектів макрофінансового програмування господарського розвитку в умовах інтернаціоналізації банківського бізнесу здійснено в роботах вітчизняних науковців: М.Д. Алексеєнка, М.В. Безнощенка, О.Д. Василика, В.В. Вітлінського, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, О.В. Дзюблюка, О.Т. Євнуха, В.І. Мазуренка, М.І. Савлука, А.С. Філіпенка, С.А. Циганова, С.А. Шумської та ін.
Глобальні виклики фінансової кризи у тій чи іншій мірі зводяться до ряду питань щодо того, які механізми варто застосувати для пом'якшення негативних її наслідків на розвиток світової галузі фінансових послуг. Однак, суттєвих наукових роздумів вимагає проблематика майбутнього світового банківського сектору, який у посткризовий період повинен набувати нових рис і отримати нове соціально-економічне наповнення.
Виявлення негативних наслідків процесів фінансової глобалізації, що особливо гостро проявились під час нестабільності 2007-2009 рр., у результаті чого мільярдні кошти, акумульовані в декількох світових спекулятивних фондах, піддавшись паніці про ймовірну втрату активів, миттєво були переведені з однієї валюти в іншу лише одним натиском на клавіатуру комп'ютера, чим продемонстрували здатність дестабілізувати грошово-кредитну систему будь-якої країни.
Розгортання нових інформаційних систем та банківських технологій призвело до підвищення здатності фінансового капіталу до швидкого переміщення. Нагальна потреба активізації макрофінансового регулювання у сфері взаємодії з транснаціональним банківським капіталом у нових ринкових економіках як чинник виходу з системної кризи особливо гостро постала після серії регіональних валютно-фінансових обвалів. Фінансові ринки усе ще продовжують боротися з непрозорими структурами капіталу, що нерідко перевищують розумні межі адекватності балансів банківських установ. Поряд зі списанням недіючих (безнадійних) активів, зменшенням своїх балансів банки також намагаються підтримувати запропоновані регулятивними органами рівні капіталу, хоча мобілізувати нові фінансові ресурси на сучасному етапі є вкрай важким завданням. Сучасний світовий фінансовий ринок виглядає спустошеним, оскільки втратив за період 2007-2009 рр. десятки трильйонів доларів [3, с. 8].
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7