Державне регулювання як чинник впливу на ефективність відносин підприємств АПК
БерезінаЛ.М., к.е.н., доцент,
Полтавська державна аграрна академія
Подальший розвиток агропромислового комплексу України передбачає певні заходи щодо зміцнення позицій виробників на національному агропродовольчому ринку і вимагає визначення чинників, що зумовлюють формування ефективних механізмів організаційно-економічних взаємовідносин суб'єктів усіх його сфер. Існує необхідність державного втручання у розвиток агропромислового комплексу України та дослідження форм такого впливу.
В економічній літературі існує чимало публікацій, присвячених пошуку шляхів підвищення ефективності агропромислового комплексу як основи забезпечення національного продовольчого ринку товарними ресурсами, серед них чільне місце посідають роботи П.Т. Саблука, В.М. Рабштини, М.Й. Маліка, Б.П. Дмитрука, Б.В. Губського та ін. Разом з тим, існує безліч питань, що сьогодні не охоплені науковими дослідженнями і практично не висвітлені у фахових публікаціях.
Так, потребують уваги аспекти забезпечення економічної ефективності державного
регулювання, визначення напрямів втручання держави у господарську діяльність підприємств агропромислового комплексу, удосконалення системи збуту продовольства, політики ціноутворення на нього тощо; створення експортних можливостей виробників сільськогосподарської продукції; недостатньо дослідженими є чинники, що зумовлюють формування механізмів організаційно-економічних відносин суб'єктів АПК.
Цілями статті є виокремлення проблем, що зумовлюють сучасний стан господарської діяльності підприємств усіх сфер АПК, характеристика чинників впливу на формування ефективних механізмів організаційно-економічних відносин між суб' єктами агропромислового комплексу та визначення напрямів і необхідності державного втручання в їх діяльність, пошук його ефективних форм.
Економічна діяльність держави - загальне поняття, що характеризує її як суб'єкта національної економіки й охоплює усі економічні процеси та явища, в яких держава бере безпосередню участь або опосередковано втручається в їх протікання (регулює, стимулює, гальмує розвиток тощо).
В Україні до нинішнього часу не запропоновано наукою та не визначено практикою оптимальних масштабів економічного втручання держави у діяльність усіх сфер агропромислового комплексу, що негативно позначається на рівні продовольчого забезпечення внутрішнього споживчого ринку. Так, в окремих випадках втручання держави виявляється набагато нижчим порівняно з потребами, зумовленими економічними процесами та явищами, що відбуваються на ринку, не забезпечується ефективна підтримка суб' єктів АПК. В інших випадках таке втручання держави у господарські процеси підприємств агропромислового комплексу є занадто активним, що теж створює низку проблем. В обох випадках спостерігається порушення балансу інтересів у взаємовідносинах підприємств АПК. Недостатньо використовується накопичений світовий досвід державного регулювання як сільського господарства, так і інших сфер агропромислового комплексу.
Ми дійшли висновку, що держава - це такий суб'єкт регулювання, вплив якого виявляється мультиплікативним щодо національної економіки, не винятком є й суб'єкти АПК.
Викладене зумовлює важливе як теоретичне, так і практичне значення дослідження проблем державного впливу на господарську діяльність суб' єктів ринку, у тому числі й підприємств агропромислового комплексу, з метою формування та реалізації раціональних і ефективних механізмів побудови відносин суб' єктів АПК.
Теоретичні аспекти проблеми є загальновизнаними, що у контексті членства України у СОТ пояснюється неадекватністю стану її агропродовольчої сфери як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках [1, с. 317-353].
» следующая страница »
1 23 4 5