Фінансовий інструментарій захисту майнових інтересів членів саморегулівних організацій

Фінансовий інструментарій захисту майнових інтересів членів саморегулівних організацій

Толстенко О.Ю., к.е.н.

Тернопільський комерційний інститут

 

Кожний новий етап розвитку ринкової економіки в Україні супроводжується новими ініціативами щодо запровадження певних інститутів, механізмів і засобів регулювання. Учасники ринку самі ініціюють створення професійних об'єднань для відстоювання спільних інтересів, захисту ринку від недобросовісних виконавців робіт та розробки необхідних професійних правил і стандартів, які не визначені у законодавчих і нормативно-правових актах України. Тому сьогодні є вкрай актуальною проблема забезпечення гарантій відшкодування збитків, завданих членами саморегулівних організацій під час здійснення ними своєї професійної діяльності.

В Україні мало проводилося спеціальних досліджень, які б розглядали проблеми учасників професійних об'єднань у зазначеному контексті. Окремі правові аспекти проблематики саморегулівних організацій висвітлено в працях зарубіжних та вітчизняних вчених - В.Б.Авер'янова, А.І.Берлача, М.К.Колісника, С.В.Міщенка, ІШатковської, О.М.Залєтова та інших.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності та визначення способів забезпечення майнової відповідальності, пов'язаної з професійною діяльністю членів саморегулівних організацій (СРО).

Наша держава поступово стає на шлях побудови цивілізованого й демократичного суспільства. Але розвиток вітчизняного саморегулювання слід розглядати не тільки як процес оптимізації державного втручання в економіку, а й як інструмент забезпечення ефективної професійної діяльності учасників цих організацій. Саморегулювання в Україні досить нове явище, тому при створенні вітчизняних СРО часто використовують багатовіковий зарубіжний досвід.

Праобразом сучасних саморегулівних організацій традиційно вважають римські колегії та середньовічні торгові та ремісничі гільдії. Кожна колегія надавала великого значення охороні честі і гідності та дисципліні. Всі її члени сплачували обов' язкові внески, які мали лише цільове призначення - в основному, на відшкодування збитків. Це було однією з перших форм організації страхового фонду [1; 37].

Середні віки відзначені виникненням перших гільдій і цехів в Англії у Х ст.( Лондонські гільдії при королі Екзетері, 925-940 рр.); у ХІ ст. в Кембріджі і в Екзестері; у Німечині ХІ-ХІІст.; у Данії та Ісландії -в ХІІ ст. Створення гільдій та усвідомлення іх членами потреби в грошовій допомозі в різних життєвих ситуаціях, стало передумовою розвитку особового (в основному, від нещасних випадків) та майнового страхування.

В Російській імперії перший досвід саморегулювання відносять до періоду проведення правової реформи (1864р.), коли було запроваджено інститут адвокатури на принципах самоуправління. Деякі елементи саморегулювання існували і в СРСР: адвокатура, нотаріат.

У світовій практиці саморегулівними організаціями визнають підприємницькі асоціації, добровільні об'єднання, які встановлюють для своїх членів формальні правила у веденні бізнесу [2; 3].

Предметом саморегулювання може бути господарська або професійна діяльність певного виду, яка здійснюється суб'єктами господарської та/або професійної діяльності, об'єднаними в саморегулівну організацію.

Нині тенденція з запровадження подібних інститутів охопила майже всі постсоціалістичні держави. Про це свідчить зокрема прийняття у 2007 році Модельного закону про саморегулівні організації в рамках СНД. Того ж року однойменний закон було прийнято в Російській Федерації. Не є виключенням з цього питання й Україна. Незважаючи на те, що єдиного уніфікованого нормативно-правового акту з питань організації та функціонування саморегулівних організацій в нашій державі ще не прийнято, такі організації вже тривалий час існують, а їх діяльність регулюється на рівні галузевих законодавчих актів, з поміж яких варто відзначити такі Закони України: «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», «Про архітектурну діяльність» та деякі інші.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я