Особливості стратегічного управління у контексті сучасних світогосподарських тенденцій розвитку промисловості

Особливості стратегічного управління у контексті сучасних світогосподарських тенденцій розвитку промисловості

Нікіфорова В. А., науковий співробітник,

Інститут економіки промисловості НАН України

 

У сучасних умовах одним з найбільш актуальних напрямків наукових досліджень в економіці є стратегічне управління. Це зумовлено тим, що при жорсткій конкурентній боротьбі та мінливості зовнішнього середовища господарюючі суб'єкти, окремі види діяльності і держава у цілому мають концентрувати увагу не тільки на внутрішньому стані справ, але й виробляти довгострокову стратегію розвитку, яка дозволяла б їм адаптуватися до змін, що відбуваються. Такі зміни можуть проявлятися у формуванні нових запитів споживачів, зростанні конкуренції за ресурси, інтернаціоналізації бізнесу, досягненнях науки й техніки, розвитку інформаційних мереж, зростанні ролі людського капіталу.

Посилення кризових явищ в економіці також породжує необхідність відстеження тенденцій її розвитку, постійної діагностики нестабільного оточення та розробки відповідних своєчасних заходів щодо подолання негативного впливу зовнішнього середовища з використанням методів стратегічного управління.

Теоретичне підгрунтя для опрацювання проблем стратегічного розвитку та управління закладено у працях таких відомих зарубіжних науковців, як Р. Акофф, І. Ансофф, Р. Ірвін (стратегічне планування), П. Друкер (стратегія у вигляді перспективи у свідомості керівника), К. Омає, К. Прахалад, М. Фрідман, Г. Хамел (розробка стратегії компанії), К. Фляйшер (методи стратегічного аналізу), Ф. Котлер, Ж.-Ж. Ламбен (маркетинговий підхід), Г. Лемке, М. Портер, Р. Фатхутдінов, Є. Ясін (проблеми стратегічної конкурентоспроможності та конкурентної стратегії), Дж. Сакс, Д. Росс, Ф. Шерер (розвиток підприємств промислового комплексу, промислова політика), Р. Кох, Г. Мінцберг (узагальнення та систематизація напрямків і шкіл стратегічного управління) та ін.

У вітчизняній науковій літературі напрацювання щодо питань стратегічного розвитку й управління, зокрема у промисловості, знайшли відображення у роботах О. Амоші, С. Аптекаря, Л. Варави, В. Вишневського, А. Воронкової, В. Гейця, Я. Жаліла, М. Лепи, Ю. Макогона, Г. Скударя, О. Тищенка, В. Точиліна, М. Чумаченка та ін.

Проте слід зазначити, що більшість дослідників розглядали у своїх роботах питання, пов'язані з розробкою теоретичних основ стратегічного розвитку підприємств. Науковому обґрунтуванню стратегій розвитку на галузевому й національному рівні було приділено менше уваги, а значні зміни умов господарювання, що відбувалися в останні роки під впливом процесів глобалізації, прискорення темпів техніко-технологічного прогресу, а також наслідків світової фінансово-економічної кризи, зумовили необхідність перегляду теоретичних підходів до стратегічного управління й розробки стратегій.

Тому метою статті є виявлення особливостей стратегічного управління й розробки стратегій у контексті сучасних світогосподарських тенденцій розвитку промисловості.

Для її реалізації було визначено основні тенденції розвитку світової промисловості та на їх основі виділено особливості теоретичних підходів до стратегічного управління й розробки стратегій у сучасних умовах.

Аналіз функціонування сучасної світової промисловості дозволяє виділити декілька основних тенденцій її розвитку, які у значній мірі впливають як на практику розробки і реалізації стратегій, так і на перегляд теоретичних підходів до стратегічного управління у цьому секторі матеріального виробництва.

1. Однією з основних тенденцій є зростання кількості країн, об'єднаних у міжнародні економічні альянси, і постійне вдосконалення форм і методів реалізації світової економічної інтеграції, що свідчить про глибокі якісні зміни, що відбуваються у цьому процесі й наростаючу глобалізацію економіки.

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я