Економічна характеристика продукції та послуг підприємств залізничного транспорту
ОрловВ.М., д.е.н., профессор,
Одеська національна академія зв 'язку імені А. С. Попова
У результаті виробничого процесу, який здійснюється в галузях економіки України, створюється продукція, послуги, що мають споживчу вартість і спроможність задовольняти потреби суспільства в матеріальних благах. Залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях [1].
Наслідком процесу виробництва залізничного транспорту є вироблена продукція, яка суттєво відрізняється від звичайних нам розповсюджених видів продукції будь-то засоби виробництва чи предмети споживання.
Залізничний транспорт на ринку виступає двояко: по-перше, він функціонує, як транспортна інфраструктура (без якої не може функціонувати ринок), тому що він фізично реалізує оборот товарів та послуг; по-друге, робить транспортні послуги основним суб'єктом ринку [2]. Крім того, ефективність функціонування залізничного транспорту і наданих ним послуг залежить від універсальності, продуктивності, розташування комунікацій, технічної оснащеності, провізної та пропускної спроможності, вартості, зручності і безпеки перевезень (збереження вантажів) [2].
В сучасних умовах господарювання розвиток ринкових відносин надає підприємствам залізничного транспорту (далі ПЗТ) нові можливості щодо впровадження інноваційної діяльності з акцентом на максимальне задоволення споживчих вподобань і надання послуг пасажиру та юридичним і фізичним особам по транспортуванню майна. Виникає потреба в уточненні понять продукції і послуг наданих ПЗТ, у визначенні їх сутності та економічної характеристики.
Питання визначення продукції, послуг загалом та питання транспортних послуг ПЗТ досліджувались у працях зарубіжних та вітчизняних науковців [2, 3, 4]. У свою чергу значний внесок у обґрунтування послуг відносно теорії інновацій та їхнього впливу на вироблення маркетингової
стратегії зробили І. Ансоф, О. Виноградов, М. Макаренко, С. Мочерний, Ф. Котлер, Ю. Цвєтов та інші вчені [5, 6, 7, 8].
Науковим дослідженням з питань визначення транспортної послуги присвячена вкрай обмежена кількість праць, а значить поглиблення існуючих методологічних положень потребують суттєвого перегляду. Особливої уваги заслуговують методичні підходи до визначення у сучасних ринкових умовах теоретичної і методичної бази щодо економічної характеристики наданих ПЗТ.
Мета статті: на основі узагальнення та аналізу нормативно-правових документів сформувати основні положення щодо визначення понять продукції та послуг надаваних ПЗТ, їх економічну сутність.
В існуючій літературі до послуг відносяться різні види діяльності (безпосередній результат праці у формі корисного ефекту), які не створюють матеріальних благ і відносяться до нематеріальної сфери. У словнику [5, с.7] визначено, що послуга - це особлива споживча вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу й суспільства. Особливістю послуг як товару (порівняно зі звичайним товаром (втіленим у речі) з матеріальними благами) є те, що вона корисна не як річ, а як діяльність. Тому споживання послуги збігається з процесом її створення, з діяльністю. Крім предметів споживання у вигляді товарів існують предмети споживання у вигляді послуг, які неможливо транспортувати, зберігати, накопичувати.
Визначення послуги, яке отримало розповсюдження в Україні, наведено у Державному стандарті України ДСТУ 3279-95. У відповідності з цим стандартом, під послугою розуміється «результат безпосередньої взаємодії постачальника (виконавця) і споживача та внутрішньої діяльності виконавця щодо задоволення потреб споживача» [9].
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9