ключових показників Х2,..., xt процесу.
Етап 4. Побудова діаграми перебігу процесу (ДПП) і стабілізація процесу. Особливе місце методи SPC займають в системах моніторингу при виконанні вимог стандарту ISO 9001:2008 стосовно вимірювання, аналізу та вдосконалення процесів. Основним інструментом SPC є контрольна карта Шухарта або діаграма перебігу процесу. Діаграми перебігу процесу та їх модифікації служать для виявлення причин спеціальної варіабельності процесів та повернення процесу у стан статистичної керованості. Основний принцип застосування ДПП полягає у контролі ключових показників процесу стосовно знаходження їх значень в області контрольних меж, які симетрично розташовують відносно центральної лінії. Перш ніж перевіряти налаштування на номінальне значення, потрібно стабілізувати досліджуваний процес. Найкращим способом перевірки стабільності процесу є використання ДПП і перевірка на її основі ознак керованості процесу [10].
Підтвердження будь-якої з ознак порушення керованості свідчить про наявність особливої причини варіабельності. У цьому випадку потрібно виявити особливу причину, усунути її та побудувати оновлену ДПП. Процедуру виявлення та усунення особливих причин проводять до тих пір, поки достатньо тривалий час ДПП не виявляє ознак порушення керованості. Будь-яке корегування мети, яке має здійснюватися на наступному етапі, для нестабільного процесу є лише марною тратою часу та матеріальних ресурсів
Етап 5. Корегування мети процесу. На даному етапі відбувається перевірка узгодженості нормативного значення показника або номінального значення, отриманого в ході розв' язання оптимізаційної задачі на третьому етапі із середнім значенням показника, обчисленого за побудованою на попередньому етапі ДПП. Принципи теорії варіабельності стверджують, що жоден процес не здатен постійно відтворювати одні й ті самі показники якості. Тому на практиці говорять не про «точне попадання» середнього значення в номінал, а про деяку міру близькості цих двох значень.
Якщо відхилення середнього значення показника процесу від номінального значення влаштовує керівника процесу, то можна вважати, що мета процесу поставлена вірно. Якщо середнє та номінальне значення процесу суттєво різняться, то слід провести корегування мети процесу за допомогою однієї з трьох методик:
1) використання індивідуальних значень;
2) використання комбінації природних та індивідуальних меж;
3) використання функції втрат Тагуті.
Згідно першої методики мета корегується після появи кожного чергового значення характеристики процесу, що дає можливість швидко реагувати на негативні зміни в процесі. Використання цієї методики доречно у випадку, коли показник процесу можна виміряти в довільний момент (наприклад, швидкість комп'ютерної мережі в процесі інформаційного забезпечення можна отримувати з довільною періодичністю). Друга методика оцінює не поодинокі значення показника, а множину їх значень. Ця методика менш чутлива до зміни середнього значення, але вона підходить для процесів з періодичним контролюванням мети (наприклад, навчальний центр ВНЗ може двічі на рік за результатами сесії визначати потребу у корегуванні цільових значень навчального процесу). Третя методика встановлює допустимі межі відхилення від номінального значення, при дотриманні яких процес буде видавати задане значення індексу відтворюваності процесу. Такий підхід може бути використаний для довільного процесу з відомою функцією втрат Тагуті.
Етап 6. Моніторинг процесу з використанням ДПП. Після встановлення та корегування мети для всіх показників процесу здійснюється перехід в режим моніторингу і очікування появи нових дестабілізуючих факторів.
Викладені в статті підходи до формування систем моніторингу враховують специфіку діяльності ВНЗ і можуть бути ефективно використані для діагностики, аналізу і контролю стратегічних, управлінських та допоміжних процесів вищого навчального закладу.
» следующая страница »
1 2 3 4 56