439 грн.($453), Дніпропетровській -3 066 грн.($388), найнижчий рівень: у Тернопільській області -2132 грн.($270), Чернігівській - 2211 грн. ($280), Херсонській - 2 274 грн.($288), Волинській - 2292 грн.($290) [3] , тоді як, наприклад, середня заробітна плата в Польщі (за даними головного управління статистики цієї країни) у цей час складала 3,6 тисячі злотих крон (приблизно $ 1,3 тис. за поточним курсом)[4,с.187]. До того ж, за даними Держкомстату 7% населення в 2011 році отримувало заробітну плату нижчу за мінімальну, значна кількість працюючих громадян - близько до мінімальної. В Україні спостерігається неприпустиме для цивілізованого суспільства явище - поширення бідності серед працюючого населення [4,с.187].
Наступним чинником, який спонукає населення до трудової міграції є високий рівень безробіття. В Україні на 10 робочих місць претендує 83 людини [1,с.27]. За даними Держкомстату офіційний рівень безробіття на 1 січня 2012р. становив 482,8 тис. осіб. І, на превеликий жаль, в перші місяці 2012 р., як повідомляє відомство, кількість безробітних значно зростає: вже на 1 березня 2012 р. в країні було зареєстровано 546,6 тис. осіб безробітних [6]. Таким чином, потоки заробітчанства сформувалися в умовах низької заробітної плати в зареєстрованому секторі економіки, підвищеного рівня безробіття та вимушеної неповної занятості, поширення бідності та високого рівня маєткового розшарування населення, значного розриву у рівнях оплати праці в Україні і зарубіжних країнах. Більшість показників соціально-економічного розвитку все ще далекі від європейських стандартів. Можливості працевлаштування на офіційному ринку праці України залишаються обмеженими. До того ж зайнятість в зареєстрованому секторі економіки держави не лише не гарантує статків та добробуту, але й часто не забезпечує потреб відтворення робочої сили працюючого [2,с.5].
Важливим чинником, що пожвавлює трудову міграцію української молоді є бажання отримати високоякісну освіту у зарубіжних навчальних закладах, що у майбутньому дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності на ринку праці. Найбільш привабливими країнами для навчання серед вітчизняних студентів нині є США, Німеччина, Франція і Польща. Звичайно, що на міграційні процеси мають великий вплив також політичні і екологічні чинники. До політичних чинників відносимо ступінь розвитку демократії в країні, стабільність політичної системи, поширеність корупції тощо. До екологічних - екологічну ситуацію в країні (наявність доступу до чистої питної води, високоякісної їжі та ін.) [4,с.187].
Трудова міграція має як негативні, так і позитивні наслідки.
До негативних належить: депопуляція населення країни; погіршення якості виховання дітей в родинах мігрантів (соціальне сирітство або проблема ще одного втраченого покоління), розпад сімей; відтік кращого трудового потенціалу України; політичний аспект; трудові мігранти переважно зайняті на роботах, що мало сприяють підвищенню їх кваліфікації, набуттю навичок, потрібних для майбутньої продуктивної діяльності на батьківщині.[1,с.30]
Позитивними наслідками трудової міграції можна вважати: підвищення платоспроможності родин трудових мігрантів; сприяння формування середнього класу в Україні; надходження додаткових коштів до державного бюджету; зниження навантаження на ринок праці; тривале перебування у розвинених країнах сприяє набуттю й формуванню у трудових мігрантів досвіду сучасного господарювання, ринкової свідомості, засвоєння цінностей і норм цивілізованого суспільства [1,с.30].
Негативні аспекти зовнішньої трудової міграції.
Депопуляція населення. Станом на 1 січня 2012 р. чисельність населення України становила 45 млн. 634 тис. мешканців [6]. На сьогодні «заробітчан» приблизно 6,5 млн. (цифра неофіційна, бо ці люди не фігурують у жодних звітах перепису, як фактично відсутні на території держави). Сукупна кількість емігрантів від усього населення складає 14,3% [7,с.236]. Трудові мігранти - це переважно особи віком від 20 до 50 років, з вищою та середньо - спеціальною освітою, значна частина з яких виїжджає на заробітки практично нелегально. Зокрема, трудових мігрантів віком 25-34 роки найбільше зосереджено у Чеській Республіці (36,1 % від загальної їх кількості в країні). В Іспанії, Португалії, Угорщині, Італії серед мігрантів переважають особи віком 35-49 років - 69,6%, 59,3%, 53,2% і 49,8% відповідно. Особи перед пенсійного віку найбільше представлені серед трудових мігрантів, які працюють в Італії (20,7%) [4,с.189]. Ще однією цікавою рисою української міграції є своєрідний «гендерний розподіл». Так, зокрема, в Італії працюють переважно жінки, в Португалії та Іспанії - здебільшого чоловіки-українці. Це пояснюється вибірковістю попиту на відповідну робочу силу у цих країнах. Українські трудові мігранти-чоловіки зайняті переважно на будівництві, жінки -як домашня прислуга. Істотна частка трудових мігрантів в Італії, Португалії, Чехії працює в готелях та ресторанах, а в Угорщині - у торгівлі, у Польщі - більшість заробітчан зайняті в сільському господарстві та будівництві [4,с.189].
» следующая страница »
1 2 34 5 6