Оцінка перспектив інвестиційної привабливості цукрової галузі Вінницького регіону
Боковець В.В., к.е.н, професор,
Шеремета І.Г., магістрант, Вінницький фінансово-економічний університет
Нестабільність політичної ситуації та світова фінансова криза в Україні зумовили загострення конкуренції на внутрішньому ринку агропромислової продукції, внаслідок чого постала проблема її просування, в тому числі цукру, не лише на зовнішній, а й на внутрішній ринок. Також, залишається невирішеною низка інших питань у діяльності цукрової галузі: зниження комерційного інтересу до виробництва цукросировини, сезонність обсягів збуту і цін на цукор, низький рівень його реалізації через біржовий ринок, переважання давальницької форми розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами тощо.
Цукробурякова галузь, як важлива складова агропромислового комплексу Вінницької області, на початкових етапах ринкових трансформацій у країні зазнала значних економічних втрат у сировинній і переробній ланках цукровиробництва, насамперед через розбалансованість економічних і виробничо-технологічних зв'язків між ними. Частина переробних підприємств втратила свою ринкову вартість, перетворилась на об'єкти перепродажу і зрештою - ліквідації. Таким чином нині цукробурякова галузь досліджуваного регіону належить до переліку галузей АПК, які не подолали впродовж майже двох десятиріч важкий рубіж між адміністративною і ринковою економікою.
Проблеми формування й ефективного функціонування вітчизняного ринку цукру висвітлені у наукових працях О.С. Зайця, О.М. Шпичака, П.Т. Саблука, В.І. Бойка, М.Ю. Коденської, С.А. Стасіневич, Є.В. Імаса, О.М. Варченко, П.Г. Борисюка, В.Д. Слюсаря та ін.
Аналіз впливу статусу членства України в СОТ на подальший розвиток цукробурякової галузі проводили А.В. Фурса, І.М. Павлик. Поглиблену увагу вивченню особливостей діяльності цукрових заводів приділяють зарубіжні економісти, зокрема А. Зельднер, Р. Нуждін, А. Полозова, І. Ушачов, М. Трейсі.
Метою статті є обґрунтування теоретичних, методичних і організаційних засад функціонування ринку цукру, оцінка інвестиційної привабливості даної галузі, виявлення тенденцій розвитку цукробурякової галузі у Вінницькому регіоні.
Дослідження сучасних тенденцій розвитку буряківництва в регіоні показали, що економічний інтерес сільськогосподарських підприємств до вирощування цукрових буряків зменшується. Це зумовлено, передусім, високою собівартістю виробництва цієї технічної культури. Внаслідок збитковості виробництва відбувається переорієнтація переважної більшості господарств на інші галузі рослинництва.
Оцінюючи статистичні дані за 2011р. [4] можемо зробити висновок, що за результатами діяльності цукрових заводів Вінницька область посіла перше місце в Україні за обсягами виробленого
цукру.
Відповідно до показників роботи цукрових заводів у минулому році було вироблено 205,5 тис. тонн цукру, що становить 16,2% від загального показника. Більшість із діючих цукрових заводів у 2011 році були забезпечені власною сировиною для виробництва цукру. Так, із загальної площі посіву цукрових буряків власні площі цукрозаводів склали понад 79,8%. Найвища цукристість становила у таких цукрозаводах, як Крижопільський - 20,1%, Гайсинський - 18,6%, Жданівський - 17,1% та Юзефо-Миколаївський - 17,2%, а найнижча була на Іллінецькому цукровому заводі.
Цукрова галузь є однією з найперспективніших не лише у Вінницькому регіоні, але й в країні загалом, тому на перспективу доцільним є проведення аналізу інвестиційної політики підприємств цукрової галузі та пошук резервів підвищення інвестиційної привабливості даних суб' єктів господарювання.
Фінансовий стан підприємства є основою, ґрунтуючись на якій, здійснюється оцінка його інвестиційної привабливості. Згідно Методики Кабінету Міністрів України про оцінку інвестиційної привабливості галузі №22 від 23.02.98 [2], виділяють такі показники, на основі яких характеризують інвестиційну привабливість: важливість галузі; характеристика споживання продукції; рівень державного втручання; соціальна роль галузі; фінансові умови роботи.