Геоінформаційна система - ефективний метод управаіння просторовим розвитком міста
Т. О. Ніщик
У статті йдеться про необхідність формування органами місцевого самоврядування баз даних, які містили б інформацію про реальний стан об'єктів та зв'язків у просторі міста. З метою дотримання вимог законодавства слід формувати первинні геоінформаційні системи відповідно до п'яти виділених автором просторових підсистем міста. Центральний сервер, який займається зведення даних цих геоінфор аційних систе , повинен бути під контроле органів ісцевого са оврядування.
The speech about. The necessity of forming of local self-government of bases given, which would contain information about the real state of objects and connections in space of the city organs goes in the article. With the purpose of observance of requirements of legislation, it follows to form the primary geographical-information systems, in accordance with five, selected an author, spatial subsystems of city. A central server which is engaged in the report of information of these geographical-information systems must be under control the organs of local self-government.
Ключові слова: геоінформаційна система, простір міста, міський моніторинг, просторові підси-сте и, інфор аційна база даних.
З кожним роком потоки даних, які необхідно опрацювати для отримання конкретних висновків і реалізації чітко визначених проектів просторового розвитку міста, значно зростають, тому обробка масиву інформації стає неможливою без використання сучасної комп'ютерної техніки комунікаційними мережами. Органи місцевого самоврядування використовують комп'ютерну техніку і технології не лише як електронно-обчислювальні машини, а як управлінські інструменти.
З метою впровадження ефективного контролю та управління за організацією міського простору необхідно здійснювати моніторинг просторового розвитку міст. Міський моніторинг — це система заходів, спрямованих на проведення постійних поточних спостережень, а також аналізу і оцінки реальних даних (показників) просторового розвитку міста та співставлення їх із запланованими.
Розвиток інформаційних технологій та зростаюча пропозиція інноваційних методів управління дозволяють нам розглядати їх як альтернативу поряд із традиційними методами впливу на простір міста.
Значний теоретичний здобуток в дослідженнях інформатизації та комп'ютеризації (саме органів муніципального управління), а також пропозиції щодо програмного забезпечення як окремих підрозділів, так і органів місцевого самоврядування в цілому, належить А. Чемерису. Крім того, автор детально розглянув усі переваги та перспективи геоінформаційних систем як засобу для роботи муніципальних органів [4]. Цінні рекомендації стосовно організації комп'ютерних мереж обґрунтовані у роботі Є. Бурова [3]. Досліджуючи сталий розвиток просторових систем, Н. Павліха також акцентувала свою увагу на такому ефективному методі управління як ГІС [5].
При вивченні сьогоднішні досягнень у формуванні новітніх інформаційних баз (наприклад, програма компанії Інком — «Цифрове місто: все включено» або програма ЗАТ КБ «Панорама» — геоінформаційні технології), напрошується кілька висновків.
По-перше, щоразу, коли розглядається певна пропозиція стосовно єдиної бази даних, йдеться про окре і галузі іського господарства (наприклад, створення іської інформаційної мережі та радіорелейної лінії зв'язку, інформаційна медична система і так далі), а не про цілісний ко плекс. При цьо у не враховуються різносторонні напря ки просторової організації іста, фор ування, функціонування та розвиток яких контролюють місцеві органи влади. Наприклад, якщо йдеться про «цифрове місто», досліджуються виключно такі напря и розвитку інфор аційної бази: інфор аційні центри органів місцевого самоврядування; системи безпеки міста; АСУ ЖКГ; медична геоінформаційна система; шкільні системи та електронні бібліотеки. Водночас про промислово-виробничий простір іста чи його екологічну систе у не згадується. Тобто істо розглядається як сукупність складових еле ентів (частин), а не як єдина цілісна систе а.
» следующая страница »
1 23 4 5 6