Практика бізнес-відносин на іжнародно у рівні виявила нову функцію інтелектуальної власності — можливість її використання як інструменту при реалізації управлінських рішень щодо стратегії розвитку, стабілізації або протидії кризови ситуація . Прикладо ожуть бути наслідки з іни політики корпорації Xerox відносно нематеріальної частини її активів. До змін портфель компанії нараховував 8 000 патентів, ко ерційна цінність яких була навіть не завжди відо а. Існували су ніви стосовно перспективності цих патентів та відсутності їх законного копіювання конкурен
тами. Виявлення та припинення правопорушень не проводилися. В результаті Xerox щорічно одержував не більше $8,5 млн. від продажу ліцензій. З початком активної патентно-ліцензійної програми, реалізації плану науково-дослідницьких розробок та активних дій щодо правопорушників доходи тільки від продажу ліцензій зросли до $60 млн. [6, с.67]. Можна навести приклади, коли інтелектуальна власність є прихованою причиною злиття компаній. Ілюстрацією цього є придбання компанії Netscape альянсом компаній America Online та Sun Microsystems за $10 млрд. [7, с.54]. Одним із мотивів цієї угоди було придбання контролю над інтелектуальною власністю Netscape. Ці приклади свідчать, що гра отне використання інтелектуальної власності оже бути засобо одержання істотних конкурентних переваг та значних фінансових результатів.
Ще одним чинником інтернаціоналізації інтелектуальної власності слід вважати зміни, пов'язані з регулюванням прав власності на результати досліджень і з розподілом майбутніх гонорарів чи доходів. Ці зміни виникли останнім часом у зв'язку з тим, що, зазвичай, в іжнародних ко паніях інтелектуальна власність створюється колективо авторів, тобто має місце колективна інтелектуальна діяльність. Крім того, джерелом фінансування робіт частіше є не лише власні кошти автора (авторів), а кошти державного бюджету або юридичних осіб, які є за овнико досліджень. В цій ситуації слід чітко визначити статус автора (авторів) та власника результатів інтелектуальної діяльності, а також роль інвестора, оскільки характер еконо ічних інтересів вказаних суб'єктів є суперечливи .
За овник-інвестор, який захищає свої фінансові інтереси, претендує бути власни-ко виконаних досліджень. В цьо у разі виключена ожливість використання конкурента и результатів робіт, що були ни профінансовані. В той же час творець (творці) інтелектуальних продуктів зацікавлені в онопольно у володінні право на результати своєї діяльності і наданні інвестору тільки права на ліцензію. Автор вважає, що право власності на створену інтелектуальну власність повинно належати юридичній особі, яка фінансує роботу згідно з договоро -за овлення , а безпосередній творець інтелектуального продукту повинен придбати авторські права.
Відсутність ясності і чіткості в позиціях сторін у розподілі прав власності й обов'язків безпосередньо при створенні об'єктів інтелектуальної власності оже спричинити значні фінансові витрати та інші правові наслідки при ко ерціалізації інноваційної продукції. Крі того, потрібно забезпечити одержання справедливої винагороди за використання інтелектуальної власності, оскільки надзвичайно поширени и стають випадки практично безкоштовної передачі інтелектуальної власності більш досвідчени в інноваційному бізнесі партнерам. Тому вже на стадії укладання договорів про створення науково-технічної продукції необхідно залучати юристів, що спеціалізуються в галузі охорони і ко ерційного використання інтелектуальної власності.
Суттєвим чинником інтернаціоналізації інтелектуальної власності є глобальна інфор-атизація всіх сфер сучасного життя. В першу чергу, це стосується іжнародного бізнесу, ефективність якого залежить від використання інфор аційних систе та глобальних комп'ютерних мереж. Електронний бізнес та електронна торгівля засновані на новітніх технологіях, які є по суті об'єктами інтелектуальної власності. Проілюструємо ці зауваження. Менедж ент будь-якої іжнародної ко панії, що зай ається виробництво чи тор
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7