Якщо в інших розвинених країнах головною метою цієї системи є забезпечення права власності, то в Японії найважливіше завдання — забезпечення суспільної корисності. У зв'язку з цим у країні першочергова увага приділяється практичному використанню інновацій. Правові норми фактично дають можливість «обійти» патент, що блокує використання новітньої технічної розробки; забезпечується підтримка японських компаній, що удосконалять закордонні технології.
Наведене свідчить, що інтернаціоналізація ринків та виникнення міжнародних бізнес-структур, а також зобов'язання країн за Угодою ТРІПС гар онізувати національні систе и ІВ ви агають подальшого вдосконалення іжнародної патентної систе и. Істотні кроки в цьо у напря ку були зроблені за допо огою Договору про патентну кооперацію (РСТ), метою якого стало спрощення та підвищення ефективності та еконо ічності раніше існуючих засобів одержання патентної охорони в різних країнах. Цей договір є угодою про іжнародне співробітництво в галузі подання, пошуку та попередньої експертизи патентних заявок та розповсюдження технічної інфор ації, що іститься в заявках [3, с.11].
Подана міжнародна заявка стає об'єктом «міжнародного пошуку», який може здійснюватися одним із національних патентних відомств, яким надано статус міжнародного пошукового органу, а також Європейським патентним відомством. Результа-то такого пошуку є підготовка «звіту про іжнародний пошук», тобто переліку посилань на опубліковані патентні доку енти, які ожуть впливати на патентоспро ожність винаходу за міжнародною заявкою [4, с.252].
Подальшій інтернаціоналізації інтелектуальної власності і гармонізації міжнародно-економічних відносин сприяв Договір про патентне право (PLT). Цей договір спрощує формальності і раціоналізує процедури стосовно національних і регіональних патентних заявок. Зокрема, PLT спрощує вимоги до терміну подачі, встановлює стандартний набір формальних вимог, передбачений вимогами в РСТ, передбачає стандартні бланки, спрощені процедури у відо ствах, засоби для запобігання ненав ис-ної втрати прав і основні принципи електронної подачі заявок. Таки чино , користувачі патентної систе и з ожуть спиратися на передбачувані і прості процедури подачі національних і регіональних патентних заявок і підтри ку в силі патентів у всіх країнах-учасницях.
Інтернаціоналізація інтелектуальної власності має й негативні наслідки. Йдеться про необхідність захисту від недобросовісної конкуренції, одни з проявів якої є значне поширення торгівлі фальсифіковани и товара и. Причо у, останнє пов'язане з використання новітніх науково-технічних розробок в галузі вдосконалення засобів запису і відтворення звуку і зображень, копіювання та передачі інфор ації.
Випуск фальсифікованої продукції і порушення прав інтелектуальної власності набули величезних масштабів. У країнах Азії, Африки і Латинської Америки виникли цілі галузі, засновані на нелегальному використанні «ноу-хау» і товарних знаків. У ринково розвинених країнах «піратство» набуло більш витончених фор . Відбувається активне «полювання» за про ислови и й інши и підприє ницьки и секрета и, що згодом втілюються в технічні новинки конкуруючих фірм. Обіг незаконного тиражування ко п'ютерних програ , аудіо- і відеопродукції на іжнародно у ринку експерти порівнюють з розмірами їхніх легальних продажів [5, с.20].
Особливо негативно порушення прав інтелектуальної власності позначається на найбільш передових і науко істких галузях, що ви агають значних витрат на проведення наукових досліджень. Контрафактна продукція, що має нижчу ціну, витісняє з ринків товари власне розробників технологій, послабляючи оральні і атеріальні сти-ули для подальших досліджень.
Інтернаціоналізацію інтелектуальної власності супроводжує також поява нетрадиційних об'єктів, їх використання в нових аспектах, трансфор ація існуючих відносин, що виникають при створенні об'єктів інтелектуальної власності.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7