Мета
Метою даної статті є надання рекомендацій щодо покращення стану аграрного комплексу
України, які містять у собі перелік необхідних засад щодо поліпшення теперішнього стану цієї галузі,підвищення ефективності сільського господарства і вихід України на міжнародний рівень.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Сучасними науковцями було зроблено чимало спроб дослідження проблем в агропромисловому комплексі, серед яких найбільш ґрунтовні роботи В. Г. Андрійчука, Ю. Б. Корольо-ва, В. Д. Кортнева, Г. Н. Кочетова, О. Н. Ники-форової, Н. А. Пиличева, П. Т. Саблука, М. Пет-раневої, В. В. Дорофієнко, Н.С. Блінової. Проте практичних кроків щодо вирішення даної проблеми в Україні не зроблено. Саме тому варто відійти від теоретичних аспектів даної проблеми і перейти до більш реальних кроків її вирішення.
Основний матеріал дослідження
АПК має, безумовно, важливе значення для економіки України. Він постачає населенню продукти споживання та задовольняє потреби промисловості у сировині, а також постачає
виробництву засоби виробництва та обслуговування сільського господарства.
На даний момент економіка АПК, як і інших сфер народного господарства України, яка знаходиться останнє десятиліття в глибокому кризовому стані, поступово налагоджується. Проте, впродовж останніх років ефективність сільського господарства знижувалася прискореними темпами. Об'єм валової продукції цієї галузі в нашій країні помітно зменшився. Таким чином, значення цієї сфери для суспільства важко переоцінити. Отже, проблематично знайти іншу діяльність, результати якої настільки б сильно залежали від кліматичних умов і погод-них катаклізмів, як це відбувається в сільському господарстві. Так, імпорт насіння кукурудзи за 2009 рік до України скоротився майже на 45 % в порівнянні з 2008 р. Імпорт насіння соняшнику знизився на 14 % в порівнянні з 2008 р. Знизився також і експорт насіння соняшнику. Велика частина насіння соняшнику була поставлена до Росії. Більш ніж на 60 % впав імпорт насіння рапсу в 2009 р. Знизилися на 80 % і постачання насіння ячменю до України. Єдиний сектор, де спостерігається зростання імпорту, - це зростання імпорту насіння сої більш ніж на 25 %. Кризовий стан АПК України викликав неплатоспроможність багатьох сільськогосподарських підприємств.
Таким чином, АПК є базою всього народного господарства, оскільки забезпечує задоволення щонайпершої потреби людини - потреби в їжі. Тому в умовах економічних криз АПК залишається тим останнім бастіоном, який не допускає остаточного розвалу економіки. Якщо Україна втратить продовольчу незалежність, то це, ймовірно, буде найважчою втратою для економіки країни. Таким чином, для піднімання економіки України, перш за все, потрібно відновити АПК, підняти його до світового рівня [5].
У всіх розвинених країнах АПК є одним з найголовніших об'єктів фінансування.
Стратегія і тактика реформ АПК повинні концентруватися на трьох взаємозв'язаних ключових напрямах:
Перший - формування ефективного селянина господаря-власника. Другий - створення сприятливого ринкового середовища.
Третій - мобілізація внутрішніх резервів зростання обсягу виробництва і підвищення його ефективності. Історія людства, і зокрема України, свідчить, що без розробки теоретичних положень, визначення на їх основі чітких напрямів руху вперед, тобто без стратегії, досягти істотних результатів неможливо. Тісна співпраця теорії з виробництвом, розвиток науки для задоволення потреб виробництва повинні складати суть і сенс роботи учених.
Тому залучення специалістів-виробнич-ників до наукової діяльності, в рівній мірі, як і з'єднання наукової роботи з виробничою, є безмежним резервом соціально-економічного розвитку галузі і країни в цілому. Для ефективного здійснення перетворень необхідно враховувати наступні передумови.
» следующая страница »
1 2 34 5 6