Разом з тим, крім кримінальної, існують й інші види відповідальності. Так, згідно зі ст. 227 Цивільного кодексу України, правочин
юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Згідно з пп. д) пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», арешт активів може бути застосовано, якщо відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем.
Отже, за наявності зацікавлених осіб, угоди на біржі або іншому організаторові торгівлі, оскільки ці угоди здійснені без ліцензії, можуть бути оскаржені.
Однак, незважаючи на це, земельні аукціонні торги практично здійснюються. Інформація про це поширюється абсолютно офіційно. По-перше, листом від 16.01.2007 № 240 Держ-компідприємництва висловив думку про те, що до прийняття Закону «Про ринок земель» та затвердження загальнообов'язкового порядку проведення земельних торгів органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної та комунальної власності, самостійно визначають умови та порядок проведення земельних торгів (з урахуванням відповідних положень Земельного та Цивільного кодексів) [10]. Навіть попри рішення КСУ про неможливість іншого регулювання проведення земельних торгів, ніж нормами законів, даний лист досі не відкликаний. Наприклад, представництвом Держпідприємництва України в Луганській області прийнято рішення погодити проект розпорядження голови Сватівської райдержадміністрації Луганської області «Про затвердження Тимчасового порядку земельних аукціонів у Сватівському районі» [11].
Незважаючи не відсутність законодавчого регулювання і всупереч позиції КСУ, органи місцевого самоврядування фактично продають земельні ділянки [12-14]. Так, на офіційному веб-порталі Київської міської влади [12] розміщено оголошення Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київра-ди (Київської міської державної адміністрації) про продаж земельних ділянок на земельних торгах (аукціоні), які проводяться в приміщенні Української універсальної товарної біржі. При цьому про наявність ліцензії у організатора торгів не повідомляється.
Висновки
Незважаючи на практичну важливість впровадження процесу перерозподілу земельних ділянок державної чи комунальної власності через земельні торги (аукціони), зазначене питання в Україні досі не врегульоване. Позиція Конституційного Суду України полягає в тому, що відповідний порядок може встановлюватися виключно законами. Регулювання цього порядку Постановами КМУ і, тим більше, органами місцевої влади або органами місцевого самоврядування, є незаконним. Отже, Постанова КМУ від 02.09.2010 р. № 805 «Про затвердження Порядку продажу у 2010 році земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах» не надає відповідних гарантій інвесторам.
Відсутність закону щодо регулювання порядку проведення земельних торгів гальмує ліцензування діяльності з організації таких торгів. Безліцензійна організація таких торгів ставить під загрозу легітимність укладених на таких торгах угод. Це є дуже небезпечним для інвесторів, оскільки створює реальні правові небезпеки щодо перегляду укладених угод, якщо державні мужі раптом передумають або з'являться зацікавлені особи, які побажають оскарження даних угод.
Отже, вкрай необхідно, відповідно до вимог Конституції України і Земельного кодексу України, прийняття закону, який врегулював би порядок проведення земельних торгів та реалізацію ліцензування організації таких торгів.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67