засобів цілеспрямованого впливу на фізіологічний та психологічний стан людини.
Для розв'язання цих проблем була запропонована концепція «нульового зростання», яка передбачає просте відтворення населення, обладнання для виробництва, переведення промислового виробництва та комунального господарства на роботу з повною утилізацією відходів. Неможливість здійснення цієї концепції викликала необхідність формування інших концепцій, які більш реально відображають інтереси різних верств населення та регіонів. Процес удосконалення концепцій розвитку супроводжувався заміною «нульового зростання» на «обмежене», а потім появою концепції «якості життя», яка вимагає дотримання певних стандартів безпеки та змістовності праці, якості харчування, житлових умов, стану здоров'я населення.
Вплив на стан здоров'я людей навколишнього середовища викликає необхідність акцентувати увагу на еколого-економічному та соціальному розвитку. Така модель отримала назву сталого розвитку [7,с.445]. Вона передбачає поряд з різким підвищенням темпів зростання раціональне використання природних ресурсів, забезпечення умов для існування майбутніх поколінь шляхом відновлення навколишнього середовища.
Концепцію сталого або стійкого розвитку деякі автори вважають «однією з утопій людства», яка, не маючи чітких критеріальних меж, як чергове «світле майбутнє», дозволяє нескінченно фантазувати про конкретні цільові орієнтації, шляхи та засоби наближення до кінцевої мети» [8,с.412]. Саме поняття «стійкий розвиток» вважають суперечливим і неоднозначним, бо «в одному понятті об'єднані два слова, які мають внутрішньо протилежне значення: «стійкість» передбачає рівновагу, а «розвиток» можливий тільки за умови постійного виходу системи з рівноважного стану»[8,с.413]. Неоднозначність поняття приводить до наявності декілька десятків визначень, серед яких найбільш образним є таке «Стійкий розвиток - це можливість жити «на відсотки» з природного капіталу» [8,с.414].
Однією з основних проблем забезпечення сталого розвитку є постійне зростання населення та необхідність підвищення якості життя, які потребують відповідного збільшення обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, що викликає порушення стійкого стану екосистем.
Тому сталий розвиток досить часто пов'язують з обмеженнями чисельності населення, використання природних ресурсів та ін. Але обмеження народжуваності - це своєрідне насильство, яке не відповідає гуманістичним ідеям сучасності, бажано знаходити інші методи розв'язання проблем забезпечення комфортних умов проживання населення та збереження природних ресурсів для наступних поколінь.
Висновки
Для забезпечення випереджальних прогресивних змін, які дозволять незважаючи на зростання населення планети зменшити навантаження природного потенціалу, сучасному визначенню розвитку мають бути притаманні такі характерні ознаки:
- розвиток необхідно здійснювати переважно за рахунок інтенсивних факторів;
- напрямки розвитку обираються відповідно до глобальних цілей країни та на основі можливостей природно-ресурсного потенціалу регіону;
- сприяння інтелектуальному та фізичному розвитку людини, збільшенню тривалості життя;
- гармонізація взаємодії людини з природою, збереження навколишнього середовища;
- попередження та запобігання кризових явищ у суспільстві.
Враховуючи інтеграційні процеси України, моделі державного управління мають будуватись з урахуванням необхідності поєднання власної традиційної соціокультурної системи з соціокультурними системами країн - стратегічних партнерів. Це зумовлює перспективи подальших досліджень щодо адаптації іноземних методик оцінювання соціально-економічного розвитку до різних рівнів державного управління із врахування національної системи цінностей та структури влади.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78