Особливості парадигми державного управління розвитком регіону

Ринкові механізми спонукають до ефектив­ного використання ресурсів, але при необхід­ності виводу економіки країни із кризового ста­ну вирішальне значення має урядова політика та державне регулювання.

Регулятивні заходи у Японії у 70-і роки були спрямовані на згортання енергомістких галузей (виробництво алюмінію, добрив, електромета­лургії, хімічної промисловості) та переорієнта­цію на розвиток конкурентоспроможних на світовому ринку галузей (в першу чергу маши­нобудування). Вони дозволили досягти майже неймовірних результатів - у короткий термін ввести країну до групи держав з розвинутою економікою..

У сучасних умовах ринкова економіка не має нічого спільного з хаотичною дією «неви­димої руки» вільного ринку, оскільки вона зна­ходиться під впливом складного механізму дер­жавного регулювання. Це пояснюється тим, що в сучасній ринковій економіці урядам країн доволі часто доводиться захищатися від нега­тивного впливу транснаціональних корпорацій, тому активно будуються та аналізуються різні макроекономічні моделі зростання.

Економічне зростання знаходить відобра­ження у вартісних показниках обсягів вироб­ництва, наприклад, валовому внутрішньому продукті (ВВП), або валовій доданій вартості (ВДВ). Перші моделі відображали залежність обсягів виробництва від використання ресурсів (в першу чергу, капітал та праця), їх називали виробничими функціями. Лауреат Нобелівсь­кої премії Роберт Мертон Солоу виділив авто­номний чинник зростання - науково-технічний прогрес (НТП), який також вносить певні зміни у виробничі функції. Ним доведено, «що у 50-х роках минулого століття в США чинник техн­ічного прогресу спричинив 50% економічного зростання» [2,с.20].

Тому у другій половині ХХ століття рушій­ною силою розвитку вважали саме досягнення у НТП, а за визначенням В.М.Гейця доміную­чою була парадигма прогресу [3,с.24].

Відмінною рисою сучасних моделей зрос­тання є надзвичайна увага до найціннішого ре­сурсу - інтелектуального капіталу, складовими якого є людський, соціальний та організацій­ний капітал. Взаємодія між людьми приводить до розповсюдження знань та формування соц­іального капіталу, після відображення знань у певних методиках, інструкціях, документах вони стають надбанням організації. Коли лю­дина звільняється підприємство втрачає людсь­кий капітал, а організаційний залишається на­завжди, вважає М. Армстронг. Людський капі­тал - це якісні характеристики працівників, тобто знання, вміння, завдяки яким кожна організація набуває певні відмінні риси, здатність до оновлення. Саме він є запорукою конкурентоспроможності, ефективності і еко­номічного зростання [4,с.31]. З позиції людсь­кого капіталу кожний працівник є втіленням набору навичок, які використовуються робото­давцем. Знання і навички, здобуті під час осві­ти та досвіду роботи формують певний запас продуктивного капіталу [5,с.15-16]. Оцінюєть­ся людський капітал сумою дисконтованого доходу від праці протягом життя [12,с.35].

Нова концепція людського розвитку надає особливого значення формуванню та ефектив­ному використанню продуктивних здібностей людини. Хоча у історії людства вже були такі часи, коли вирішальну роль відігравало удос­коналення робочої сили. Так, до появи машин­ного виробництва прогрес зумовлювався вик­лючно зростанням умілості працівників завдя­ки накопиченню ними емпіричних знань. Але подальший аналіз історичних подій свідчить про те, що розвиток матеріально-технічного базису та удосконалення робочої сили попере­мінно ставали причиною або наслідком одне одного. Це доводить наявність двох щільно по­в'язаних, але різних процесів, які доцільно роз­різняти та співставляти. Удосконалення робо­чої сили переважно розглядалось як один із соціальних результатів НТП.

Про необхідність особливого ставлення до людини та її здібностей, які являють собою ба­гатство, капітал, висловлювали думки ще В.Петті та Адам Сміт. Д.Рікардо бачив однією з причин відставання країн у економічному розвитку низьку освіченість населення.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я