Сутність фінансового управління та його особливості в житлово-комунальному господарстві

Основи управління комунальними підприє­мствами відрізняються від тих, які практику­ються на інших підприємствах, бо ЖКГ є сфе­рою, яка має специфічні галузеві особливості функціонування. Так, житлово-комунальне гос­подарство є об'єктом управління регіональних органів влади, тому потребує від них регулюю­чих, координуючих та контролюючих дій. Особливості функціонування підприємств ЖКГ визначаються і тим, що житлово-кому­нальні послуги являються суспільним благом, житлово-комунальний комплекс має життєво важливе значення.

Крім того, житлово-комунальному госпо­дарству властиве монопольне положення і ком­плексність роботи підгалузей. З точки зору су­часного розвитку виробництва ринок житлово-комунальних послуг являє собою сукупність двох видів ринків: ринку, який належить при­родним монополіям і розвиток конкурентних відносин на ньому має певні складнощі (цент­ралізоване тепло-, водопостачання, водовідве-дення) та ринків, які є потенційно конкурент­ними (це ринки, які пов'язані з утриманням житлового фонду).

Особливості підприємств ЖКГ впливають на організацію їх фінансів та фінансове управ­ління. Деякі підприємства ЖКГ, а саме ті, що надають усуспільнені послуги (вуличне освіт­лення, озеленення) перебувають на бюджетно­му фінансуванні, не отримуючи доходів від ре­алізації своїх послуг. Ті підприємства, що на­дають послуги конкретним споживачам і відпо­відно отримують дохід, функціонують на заса­дах самоокупності та прибутковості.

Фінансування житлово-комунального гос­подарства проводиться за рахунок як Держав­ного бюджету, так і місцевих. Фінансування

підприємств ЖКГ з боку держави здійснюєть­ся через цільове фінансування. Взагалі воно являє собою процес надання коштів з бюджетів всіх рівнів економічним суб'єктам на безпово­ротній основі.

Для житлово-комунального комплексу цільове фінансування включає фінансування ремонту основних фондів, підготовку до осін­ньо-зимового періоду, фінансування капіталь­них вкладень, субвенцій та фінансування дер­жавного регулювання цін (дотації, адресні суб­сидії).

Зміна системи фінансування, тобто перехід від використання бюджетних дотацій до спла­ти за послуги житлово-комунального господар­ства у повному обсязі, при умовах забезпечен­ня соціального захисту малозабезпечених верств населення та економічного стимулюван­ня покращення якості обслуговування є одним із основних напрямків виходу житлово-кому­нального комплексу з кризи. На наш погляд, це можливо при дотриманні умов:

- забезпечення самофінансування організацій

ЖКГ;

- поступовості переходу на нові принципи розрахунків по мірі створення соціально-економічних передумов;

- економічної обґрунтованості тарифів на по­слуги ЖКГ;

- розробки механізмів залучення інвестицій на розвиток і модернізацію основних фондів

ЖКГ;

- застосування ефективних форм розрахунків для активізації роботи зі скорочення дебі­торської заборгованості.

Удосконалення фінансування підприємств ЖКГ є головним завданням стабілізації їх фінансового стану. В першу чергу потребує змін система поточного фінансування підприємств житлово-комунального господарства. Вона по­винна бути цілком переорієнтована на надан­ня адресної цільової допомоги безпосередньо громадянам, які її потребують.

Фінансування заходів щодо модернізації, реконструкції та технічного переозброєння об'єктів ЖКГ, які необхідно реалізувати за ко­роткий термін, має здійснюватися в основно­му за рахунок залучення позикових ресурсів. А бюджетне фінансування в житлово-кому­нальне господарство може здійснюватися в об­меженому обсязі і повинно бути не альтерна­тивою, а доповненням до позикового фінансу­вання.

Для поліпшення фінансової забезпеченості підприємств ЖКГ вимагає вирішення питання про дебіторську заборгованість населення та інших споживачів, бо ця проблема є однією з найбільших фінансових проблем ЖКГ. Причи­нами її виникнення є, зокрема, загальна еконо­мічна криза, зниження реальних доходів насе­лення та необгрунтоване підвищення рівня та­рифів на послуги ЖКГ. Для вирішення цієї про­блеми доцільно розробити спеціальні мето­дичні документи про можливі процедури спи­сання безнадійної дебіторської заборгованості, залежно від категорій споживачів і видів забор­гованостей.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я