Establishment and development social constituent
state control
H. M. Volskaya
Donbas National Academy of Civil Engineering and Architecture, Derzavin str, 86123, Ма-keyevka, Ukraine. E-mail: manage_nasa@mail.ru
Received 10 October 2009, accepted 26 November 2009
Abstract. The attitude of various representatives of existent schools and approaches to the state control from an origin world to the managing idea to our days. The contents, evolution, basic concepts of state control are considered. Three basic stages of state control research as the science: the origin stage of the state control as the science; the establishment of stage state control as the science; the stage of application of the state control in the modern society. The first stage begins on the basis of Ancient Greece researches and ends at the end of 19th century. On the basis of Plato, Aristotle, N. Makiaveli, Т. Pestilence, Т. Gobs works process of conception has been analyses the science of the "state control ". The second stage illustrates the availability of social constituent in this stage. The works such classics of managemental idea as: L. Gymek, F. Teilor, M Simon, L. Екай, М^йаН have been investigated. Application state control stage in the modern society has been represented by scientific elaboration of modern theorists and practical workers, of state control: G. Shаfritth, D. Ио^е^з^м, E. Хептщ, V fetl^^n^, F. Shаmхаlоv An accent has been done on the distinctive feature of this state managements stage. Referring to the known native and foreign scientists works first of all V. Averyanov, G. Atamanchuk, P. Nadolishniy, N. Nizhnik, B Zvetkov the definition of state management has been shown from their point of view.
Key words: state control, social constituent, social state, social policy.
Вступ
Соціально-економічні процеси держави ґрунтуються на двох взаємопов'язаних явищах: сутності суб'єкта управління та специфіці об'єктів, що управляються.
Ці два явища обумовлюють необхідність виникнення науки, яка досліджувала специфіку соціального та економічного розвитку країни на державному рівні. Ця наука отримала назву «державне управління» і виникла як самостійна наука у ХХ столітті. В Україні ця наука виникла після отримання незалежності, але принципи, методи, механізми цієї науки можливо спостерігати на віх етапах розвитку людства.
Дослідниками цієї науки були багато закордонних та вітчизняних вчених від стародавніх часів до сучасності. Дослідження можна розчленувати на три основних етапи:
1. Етап зародження державного управління як науки.
2. Етап становлення державного управління як науки.
3. Етап застосування державного управління у сучасному суспільстві.
Основна частина
Перший етап починається з досліджень Стародавньої Греції та закінчується на при кінці дев'ятнадцятого століття. На основі праць Платона, Арістотеля, Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Гоб-бса можливо проаналізувати процес зародження науки «державне управління» [1, 4, 5, 6].
У праці «Держава» Платон запропонував своє бачення ідеальної держави, від доводив, що управління є важливим елементом системи життєзабезпечення суспільства. Тобто з цієї праці можливо побачити основні риси державного управління, а саме владний вплив держави на суспільну систему. Суспільна система, на думку Платона, ґрунтується на двох класах: багатих та бідних. Нерівність випливає із самої природи людей, через що є нездоланною. Кожна людина має одержувати свою частку відповідно до своїх здібностей, що є справедливим. Здібності окремої людини є обмеженими, а її потреби різноманітними і навіть безмежними. Відтак постає суперечність між потребами людей і можливостями їх задоволення. Розв'язання цієї суперечності Платон бачив в утворенні держави (об'єднання людей, де існує поділ праці). Саме принцип поділу праці у «Державі» є основним принципом побудови держави та її природною основою [1]. Цей принцип можливо порівняти з основним з принципів сучасного державного управління - принцип поділу влади, який полягає у наступному: державна влада здійснюється на засадах поділу на законодавчу, виконавчу та судову, передбачає самостійність органів, що належать до різних гілок влади, їх здатність забезпечити механізм стримувань і противаг з метою запобігання надмірному посиленню чи піднесенню якої-небудь з гілок над іншими, захопленню ким-небудь влади або присвоєнню владних повноважень [2]
Арістотель у праці «Політика», як і Платон, запропонував власне бачення «найліпшої держави». Основою цієї держави є громадяни, які володіють «власністю середньою, але достатньою», оскільки «середній достаток з усіх благ найліпший». «Політика» Арістотеля складається з восьми книг, кожна з них дає характеристику складових держави, на нашу думку, принципів і механізмів державного управління.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8