Оцінка ефективності методів прогнозування кадрового забезпечення будівельної галузі

Слід зазначити, що в сучасній Україні пере­важна більшість прикладних досліджень рин­ку праці орієнтована на вивчення кваліфікац­ійних вимог до тієї або іншої професії, тобто вони стосуються замовлення роботодавців на якість професійної освіти. Кадрові потреби роз­витку регіональної економіки в кількісному аспекті й у розрізі професій і спеціальностей підготовки в системі профосвіти рідко стають предметом дослідження.

Для здійснення розрахунку перспективної чисельності фахівців з вищою освітою на рин­ку праці країни необхідно:

- скласти демографічний прогноз чисельності населення по вікових категоріях;

- розрахувати прогнозну зміну частки осіб, що навчаються у вузах у вікових категоріях на­селення й щорічну, що випускає на ринок праці країни або регіону чисельність фахівців з вищою освітою;

- урахувати інші фактори, що впливають на чисельність фахівців з вищою освітою на ринку праці країни або регіону.

Прогноз із соціальних запитів населення на вищу освіту й, як наслідок, на чисельність фахівців з вищою освітою на ринку праці відоб­ражає перспективи розвитку всієї системи підго­товки фахівців і може використовуватися для оцінки соціальних наслідків на ринку праці.

Соціальні наслідки на ринку праці внаслі­док великої чисельності фахівців з вищою осв­ітою виражаються в наступних негативних тен­денціях:

- збільшення безробіття серед фахівців з ви­щою освітою, як загальної, так і структур­ної;

- підвищенням державних витрат на утри­мання безробітних фахівців і на систему їхньої перепідготовки як наслідок структур­ного безробіття;

- підвищеною соціальною напруженістю в дер­жаві як наслідок недостатньої кількості ро­бочих місць для фахівців з вищою освітою;

- відтоком інтелектуального потенціалу дер­жави. Найбільш кваліфіковані фахівці з ви­щою освітою, що мають спеціальності, що

користуються попитом за рубежем (наприк­лад, кваліфіковані програмісти, медичні пра­цівники) або які мають знання в базових дисциплінах (фізика, хімія, математика, біо­логія й т.п.) найчастіше влаштовуються на роботу за кордоном або навіть повністю міняють місце проживання. Таким чином, визначення чисельності фахівців з вищою освітою, як з його кількісної, так і з якісної сторони (якісна сторона підготовки фахівців з вищою освітою у цей час усе більше орієнтується на вивчення кон'юнктури ринку й приводиться у відповідність із попитом на ту або іншу спеціальність з боку населення) доз­волить проаналізувати стан ринку праці фахівців з вищою освітою для будівельної га­лузі в даний момент і на перспективу, намітити тенденції щодо поліпшення ситуації, зняти соц­іальну напругу в державі й створити робочі місця для фахівців з вищою освітою.

Аналіз і узагальнення досліджень з методів прогнозування ринку праці дозволяє виділити кілька методологічних підходів.

Перший підхід - розрахунковий (норматив­ний) - базується на вирахуванні необхідних трудових ресурсів виходячи з норм виробітку, продуктивності праці на конкретних робочих місцях. У випадку впровадження комплексів нової техніки й технології ці розрахунки вироб­ляються по проектах експлуатаційної докумен­тації. Цей підхід найбільш прийнятний при прогнозуванні потреб у фахівцях для галузей соціальної сфери й сфери послуг. Головною умовою, що забезпечує можливість викорис­тання першого підходу, є принципова нормо-ваність робіт на основі загальних обсягів послуг, що надаються, і їхніх одиничних обсягів сто­совно одного фахівця (норматив навантажен­ня). Очевидно, що розглянутий підхід повною мірою ставиться лише до бюджетного сектора, де застосовуються директивно встановлені нор­мативи. У комерційному секторі потреба у фа­хівцях визначається платоспроможним попи­том населення на відповідні послуги.

Другий підхід, який включає елементи нор­мативного, динамічного підходів та експертної оцінки, ґрунтується на аналізі тенденцій зміни насиченості фахівцями галузей економіки, ре­алізується у вигляді розрахунку частки фахівців різного рівня освіти в загальній чисельності працюючих. Він доцільний для галузей матер­іального виробництва, де нормативний підхід (особливо в умовах ринку) ускладнений. При цьому розрахунки виправдано проводити роз­дільно по кожній галузі економіки. По оцінках фахівців, визначити значення коефіцієнта на­сиченості можна або шляхом екстраполяції, або на підставі аналога.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я