Слід зазначити, що в сучасній Україні переважна більшість прикладних досліджень ринку праці орієнтована на вивчення кваліфікаційних вимог до тієї або іншої професії, тобто вони стосуються замовлення роботодавців на якість професійної освіти. Кадрові потреби розвитку регіональної економіки в кількісному аспекті й у розрізі професій і спеціальностей підготовки в системі профосвіти рідко стають предметом дослідження.
Для здійснення розрахунку перспективної чисельності фахівців з вищою освітою на ринку праці країни необхідно:
- скласти демографічний прогноз чисельності населення по вікових категоріях;
- розрахувати прогнозну зміну частки осіб, що навчаються у вузах у вікових категоріях населення й щорічну, що випускає на ринок праці країни або регіону чисельність фахівців з вищою освітою;
- урахувати інші фактори, що впливають на чисельність фахівців з вищою освітою на ринку праці країни або регіону.
Прогноз із соціальних запитів населення на вищу освіту й, як наслідок, на чисельність фахівців з вищою освітою на ринку праці відображає перспективи розвитку всієї системи підготовки фахівців і може використовуватися для оцінки соціальних наслідків на ринку праці.
Соціальні наслідки на ринку праці внаслідок великої чисельності фахівців з вищою освітою виражаються в наступних негативних тенденціях:
- збільшення безробіття серед фахівців з вищою освітою, як загальної, так і структурної;
- підвищенням державних витрат на утримання безробітних фахівців і на систему їхньої перепідготовки як наслідок структурного безробіття;
- підвищеною соціальною напруженістю в державі як наслідок недостатньої кількості робочих місць для фахівців з вищою освітою;
- відтоком інтелектуального потенціалу держави. Найбільш кваліфіковані фахівці з вищою освітою, що мають спеціальності, що
користуються попитом за рубежем (наприклад, кваліфіковані програмісти, медичні працівники) або які мають знання в базових дисциплінах (фізика, хімія, математика, біологія й т.п.) найчастіше влаштовуються на роботу за кордоном або навіть повністю міняють місце проживання. Таким чином, визначення чисельності фахівців з вищою освітою, як з його кількісної, так і з якісної сторони (якісна сторона підготовки фахівців з вищою освітою у цей час усе більше орієнтується на вивчення кон'юнктури ринку й приводиться у відповідність із попитом на ту або іншу спеціальність з боку населення) дозволить проаналізувати стан ринку праці фахівців з вищою освітою для будівельної галузі в даний момент і на перспективу, намітити тенденції щодо поліпшення ситуації, зняти соціальну напругу в державі й створити робочі місця для фахівців з вищою освітою.
Аналіз і узагальнення досліджень з методів прогнозування ринку праці дозволяє виділити кілька методологічних підходів.
Перший підхід - розрахунковий (нормативний) - базується на вирахуванні необхідних трудових ресурсів виходячи з норм виробітку, продуктивності праці на конкретних робочих місцях. У випадку впровадження комплексів нової техніки й технології ці розрахунки виробляються по проектах експлуатаційної документації. Цей підхід найбільш прийнятний при прогнозуванні потреб у фахівцях для галузей соціальної сфери й сфери послуг. Головною умовою, що забезпечує можливість використання першого підходу, є принципова нормо-ваність робіт на основі загальних обсягів послуг, що надаються, і їхніх одиничних обсягів стосовно одного фахівця (норматив навантаження). Очевидно, що розглянутий підхід повною мірою ставиться лише до бюджетного сектора, де застосовуються директивно встановлені нормативи. У комерційному секторі потреба у фахівцях визначається платоспроможним попитом населення на відповідні послуги.
Другий підхід, який включає елементи нормативного, динамічного підходів та експертної оцінки, ґрунтується на аналізі тенденцій зміни насиченості фахівцями галузей економіки, реалізується у вигляді розрахунку частки фахівців різного рівня освіти в загальній чисельності працюючих. Він доцільний для галузей матеріального виробництва, де нормативний підхід (особливо в умовах ринку) ускладнений. При цьому розрахунки виправдано проводити роздільно по кожній галузі економіки. По оцінках фахівців, визначити значення коефіцієнта насиченості можна або шляхом екстраполяції, або на підставі аналога.
» следующая страница »
1 2 3 45 6