Системні ознаки виділяє у визначенні міста Адамов Б.І., який трактує місто як складну відкриту соціально-економічну територіальну систему, що відзначається особливою природою та гомеостатичними властивостями. Місто як особливий вид великих складних динамічних систем наділяється такими ознаками як [7, с. 7-10]: «1. Наявність великої кількості елементів, що виконують різні функції. 2. Складність структури, динамічність поведінки елементів і системи в цілому, наявність складних взаємозв'язків між параметрами та елементами системи. 3.Нерегулярність впливу зовнішнього середовища і наявність стохастичності в поведінці системи. 4. Здатність системи в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем зберігати суттєві змінні у деяких заданих межах (гомеостаз), забезпечуючи тим самим рівновагу системи з зовнішнім середовищем. 5. Наявність підсистем ієрархічного і функціонального характеру, які мають власні цілі функціонування та розвитку».
Таким чином, місто трактується як «..лгерв-існий ланцюг територіального поділу праці, первинний осередок територіально-виробничих систем, елемент територіальної організації виробництва. З огляду на це, місто є способом організації поселення, певним результатом розселення. Населення міста є суб'єктом суспільних відносин, територіально вираженим елементом соціальної структури суспільства, а умови і спосіб його життя є найважливішим показником рівня соціального розвитку» [7, с. 11]. Адамов Б.І. вважає, що місто є складною соціально-економічною системою з великою кількістю складових елементів, поліструктур-ністю і багатофункціональністю, множинністю їх взаємодії, а також значенням і закономірностями функціонування й формування різних структурних ланцюгів.
Підтвердженням даної тези є визначення Мамутовим В.К. триєдиного характеру міста як соціально-економічної системи: «1. Місто як територіальна суспільна організація - громада - суспільне формування (ланка) в структурі громадянського товариства. 2. Місто як само-керована адміністративно-політична одиниця
- ланка політичної структури держави. 3. Місто як ланка економіки, суб'єкт і об'єкт економічних відносин в різних іпостасях, ланка економічної системи».
На підтвердження системного характеру функціонування міста свідчить теза, пропонована в роботі Богачова С.В., Мельникової М.В., Лук'янченко О.О., що «...реалізація економічної функції міста здійснюється шляхом використання у господарських інтересах природного і соціально-економічного потенціалів» [8, с.9]. Розглядаючи місто як відкриту систему, визначено, що місто є сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, що наділені властивостями цілісності, емерджентності та сталості. При цьому у якості системоутворюючих компонентів міста як економічної системи виступають фінансові, матеріальні та трудові ресурси [8, с.10-11]. Богачов С.В., Мельникова М.В. розглядають систему господарювання міста як систему, в якій функціонують та взаємодіють два взаємопов'язаних блоки: продуктивних сил та виробничих відносин. Блок продуктивних сил, на їх думку, включає матеріально-технічну базу галузей економіки, стан виробничих фондів, їх відтворення, використання трудових ресурсів, їх загальноосвітній та професійно-технічний рівень. Виробничі відносини структуруються за групами: соціально-економічні, організаційно-економічні та управлінські, серед яких саме соціально-економічні відносини виділені як найважливіші [8, с.15]. Слід зазначити, що виходячи з визначення регіональної економічної системи як великої за масштабами системи, місто слід віднести до складних систем, що знаходить підтвердження у наукових працях: «місто - це складна економічна система, що розвивається з урахуванням закономірностей ефективного розміщення виробництва, ринкової спеціалізації та комплексного розвитку, а також раціонального розподілу праці» [9, с.5]
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8