Актуальні проблеми підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні якості нормативно-правових актів

а) передбачити, що порівняльна таблиця про­позицій (як прийнятих, так і відхилених) повинна супроводжувати акт на всьому шляху подальшого погодження та реєстрації акту, а необгрунтоване відхилення слушних пропозицій могло бути підставою для відмо­ви в такому погодженні та/або реєстрації;

б) надати право звертатися зі скаргою в апе­ляційні регуляторні комісії не тільки розроб­нику акту, але й авторові відхилених пропо­зицій;

в) надати право адміністративним судам прий­мати Постанови про обов'язок внести до нормативно-правового акту необгрунтовано відхилені пропозиції (зараз суди мають пра­во визнати нормативно-правовий акт неза­конним чи таким, що не відповідає право­вому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині, - ч. 8 ст. 171 Ко­дексу адміністративного судочинства Украї­ни, тобто, якщо відхилення пропозиції фор­мально не суперечить закону, то зараз відсто­яти свою відхилену пропозицію в суді прак­тично неможливо).

Судовий захист колективних інтересів.

Згідно з Рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи № ЫЕС(2004)20 від 15.12.2004 р. «Щодо судового перегляду адміністративних актів» [7, с. 552-575], всі адміністративні акти підлягають судовому перегляду. При цьому під адміністративними актами розуміються правові

акти - як індивідуальні, так і нормативні - та дії або бездіяльність. Як вказується в Рекомен­даціях, можливість звернення за судовим пере­глядом має надаватися щонайменше фізичним і юридичним особам у зв'язку з адміністратив­ними актами, які прямо впливають на їхні пра­ва чи інтереси. Державам-членам рекомендо­вано вивчити можливості щодо надання до­ступу до судового перегляду також об'­єднанням громадян чи іншим особам і органі­заціям, уповноваженим здійснювати захист колективних інтересів або інтересів грома­ди (виділено Авт.). З огляду на необхідність захисту інтересів колективів чи громад у разі ризику порушення цих інтересів внаслідок ад­міністративного акту, Рекомендація закликає держави-члени розглянути можливості надан­ня права ініціювати судові провадження відпо­відним об'єднанням або іншим особам чи організаціям, уповноваженим здійснювати за­хист таких інтересів. Це стосується адміністра­тивних рішень, які негативно впливають не лише на яку-небудь окрему особу, але також на ту чи іншу громаду. Рішення такого характеру, деякі з яких, наприклад, пов'язані з питаннями довкілля чи прав споживачів, можуть підляга­ти судовому перегляду, незважаючи на те, що вони не стосуються інтересів певної конкрет­ної особи.

Варто зазначити, що процесуальне законо­давство України в цілому не готове задоволь­нити ці вимоги. Так, згідно з ч. 2 ст. 171 Кодек­су адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Отже, для звер­нення до суду позивач повинен безпосередньо бути суб'єктом спірних правовідносин.

Наприклад, в нормі абзацу 2 пункту 7 Роз­ділу I Положення про порядок складання та на­дання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, затвердженого

Рішенням ДКЦПФР від 08.06.2004 р. № 279,

яке діє у редакції рішення ДКЦПФР від 27.12.2007 р. № 2380, ДКЦПФР зажадала, що відповідна звітність торговців цінними папера­ми, направлена поштою, направлялася з таким розрахунком, щоб потрапляла в ДКЦПФР до настання строку подачі такої звітності. В той же час, згідно з ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своє­часно. Отже, щоб оскаржити явно незаконний акт ДКЦПФР, до суду повинен звернутися будь-який конкретний торговець, а не асоціа­ція торговців, оскільки сама асоціація торговців таких звітів не подає.

 

« Содержание


7


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я