Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблемним питанням, пов'язаним з підвищенням ролі громадянського суспільства у забезпеченні якості нормативно-правових актів, присвячено значну кількість наукових публікацій, в яких розглядаються умови організацій громадянського суспільства. Зокрема, в роботі Федорової О. [4] акцентується увага на тому факті, що однією з основних передумов у досягненні сталого розвитку є забезпечення участі широких верств населення у процесі прийняття державою управлінських рішень. Разом з тим, навряд чи є підстави сподіватися, що таке питання може бути вирішено за рахунок тільки приватних зусиль окремих громадян. Як повідомляється в тій же роботі [4], обізнаність українських громадян зі своїми правами та свободами є досить низькою. За даними загальнонаціонального опитування половина населення України визнала, що лише частково знала свої права і свободи, а 14 % взагалі нічого не знали про них. За таких умов важливою є участь інститутів громадянського суспільства у процесах прийняття державою управлінських рішень.
Як зазначається в роботі Кольцової Д. В. [5], розгалужена система організацій громадянського суспільства є необхідною складовою демократії в суспільстві. Саме в демократичній державі такі об'єднання мають необхідні умови для діяльності та розвитку, реальної участі у вирішенні державних і громадських справ. Такі умови виникають завдяки повноцінному партнерству держави та недержавного сектора, і, як наслідок цього, створюються сприятливі умови для розкриття громадського потенціалу й підвищення соціальної активності. Усвідомлення потенціалу та можливостей недержавних організацій, їх включення у соціальні реформи є чинником їх успішної реалізації. Зокрема, до функцій громадських організацій входить проведення моніторингу діяльності органів влади і місцевого самоврядування з метою недопущення неефективного державного управління [5, с. 162-163].
В роботі Якубовського О. П., Бутирської О. [6, с. 176, 180] наголошується на тому, що принцип взаємодії як принцип взаємовідносин державної влади і громадянського суспільства в державному управлінні є одним з найважливіших, оскільки в основі принципу взаємодії державної влади і громадянського суспільства лежить ініціація кращих людських якостей, вироблених у процесі еволюції: співробітництво, розуміння, підтримка, партнерство, котрі визначають усю систему відносин у державі, в тому числі міжособистісних. Інтенсивність взаємодії державної влади і громадянського суспільства дозволяє створювати могутні зворотні зв'язки, здатні коректувати вектор розвитку українського соціуму і створювати точки зняття напруги, що накопичилась у суспільній системі. Тому взаємодія влади громадянського суспільства виникає тільки тоді, коли державне управління функціонує як суспільний інститут.
Мета статті
Метою статті є дослідження форм і методів участі інститутів громадянського суспільства в прийнятті управлінських рішень на стадії підзаконного нормотворення, напрямів підвищення ефективності такої участі.
Виклад основного матеріалу дослідження
Визначення ролі громадянського суспільства в забезпеченні якості нормативно-правових актів стає можливим через призму таких складових як: дієвість принципів законодавчого регулювання «права на участь», ефективність реалізації механізмів «права на участь» та забезпечення судового захисту колективних інтересів.
Принципи законодавчого регулювання «права на участь»
Участь громадськості в прийнятті нормативних актів органами державної влади є усталеною практикою і усталеною вимогою сучасних демократій Європи і США. Так, згідно Рекомендаціям Комітету міністрів Ради Європи № 11(87)16 від 17.09.1987 р. «Стосовно адміністративних процедур, які впливають на права великої кількості осіб» [7, с. 469-487], адміністративний акт, який стосується великої кількості осіб, має прийматися по завершенню так званої процедури участі (у прийнятті рішення), яка включає оприлюднення акту, його обговорення, представництво громадськості в дорадчому органі відповідного органу влади, опрацювання зауважень і їх врахування. При цьому Рекомендації виділяють три категорії осіб, які мають зацікавленість щодо адміністративного акту [7, с. 470]:
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9