Актуальні проблеми підвищення ролі громадянського суспільства в забезпеченні якості нормативно-правових актів

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемним питанням, пов'язаним з підвищен­ням ролі громадянського суспільства у забез­печенні якості нормативно-правових актів, присвячено значну кількість наукових публі­кацій, в яких розглядаються умови організацій громадянського суспільства. Зокрема, в роботі Федорової О. [4] акцентується увага на тому факті, що однією з основних передумов у до­сягненні сталого розвитку є забезпечення участі широких верств населення у процесі прийнят­тя державою управлінських рішень. Разом з тим, навряд чи є підстави сподіватися, що таке питання може бути вирішено за рахунок тільки приватних зусиль окремих громадян. Як по­відомляється в тій же роботі [4], обізнаність українських громадян зі своїми правами та сво­бодами є досить низькою. За даними загально­національного опитування половина населен­ня України визнала, що лише частково знала свої права і свободи, а 14 % взагалі нічого не знали про них. За таких умов важливою є участь інститутів громадянського суспільства у процесах прийняття державою управлінських рішень.

Як зазначається в роботі Кольцової Д. В. [5], розгалужена система організацій громадян­ського суспільства є необхідною складовою де­мократії в суспільстві. Саме в демократичній державі такі об'єднання мають необхідні умо­ви для діяльності та розвитку, реальної участі у вирішенні державних і громадських справ. Такі умови виникають завдяки повноцінному парт­нерству держави та недержавного сектора, і, як наслідок цього, створюються сприятливі умо­ви для розкриття громадського потенціалу й підвищення соціальної активності. Усвідомлен­ня потенціалу та можливостей недержавних організацій, їх включення у соціальні реформи є чинником їх успішної реалізації. Зокрема, до функцій громадських організацій входить про­ведення моніторингу діяльності органів влади і місцевого самоврядування з метою недопу­щення неефективного державного управління [5, с. 162-163].

В роботі Якубовського О. П., Бутирської О. [6, с. 176, 180] наголошується на тому, що прин­цип взаємодії як принцип взаємовідносин дер­жавної влади і громадянського суспільства в державному управлінні є одним з найважливі­ших, оскільки в основі принципу взаємодії дер­жавної влади і громадянського суспільства ле­жить ініціація кращих людських якостей, ви­роблених у процесі еволюції: співробітництво, розуміння, підтримка, партнерство, котрі виз­начають усю систему відносин у державі, в тому числі міжособистісних. Інтенсивність взаємодії державної влади і громадянського суспільства дозволяє створювати могутні зворотні зв'язки, здатні коректувати вектор розвитку україн­ського соціуму і створювати точки зняття на­пруги, що накопичилась у суспільній системі. Тому взаємодія влади громадянського суспіль­ства виникає тільки тоді, коли державне управ­ління функціонує як суспільний інститут.

Мета статті

Метою статті є дослідження форм і методів участі інститутів громадянського суспільства в прийнятті управлінських рішень на стадії підза­конного нормотворення, напрямів підвищення ефективності такої участі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Визначення ролі громадянського суспільства в забезпеченні якості нормативно-правових актів стає можливим через призму таких складових як: дієвість принципів законодавчого регулю­вання «права на участь», ефективність реалі­зації механізмів «права на участь» та забезпе­чення судового захисту колективних інтересів.

Принципи законодавчого регулювання «права на участь»

Участь громадськості в прийнятті нормативних актів органами державної влади є усталеною практикою і усталеною вимогою сучасних де­мократій Європи і США. Так, згідно Рекомен­даціям Комітету міністрів Ради Європи № 11(87)16 від 17.09.1987 р. «Стосовно адміні­стративних процедур, які впливають на права великої кількості осіб» [7, с. 469-487], адмі­ністративний акт, який стосується великої кількості осіб, має прийматися по завершенню так званої процедури участі (у прийнятті рішення), яка включає оприлюднення акту, його обговорення, представництво громад­ськості в дорадчому органі відповідного орга­ну влади, опрацювання зауважень і їх врахуван­ня. При цьому Рекомендації виділяють три ка­тегорії осіб, які мають зацікавленість щодо ад­міністративного акту [7, с. 470]:

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я