Державне стимулювання створення робочих місць для молоді

І.І. Кириченко, Т. О. Мартюхіна, Л. В. Паянова

- підвищення конкурентоспроможності про­дукції вітчизняних товаровиробників на внутрішньому та зовнішніх ринках збуту, відповідно, зростання частки ринку збуту, що належить вітчизняним підприємствам і насамперед тим, що активно сприяють вирі­шенню проблеми молодіжного безробіття;

- зростання купівельної спроможності насе­лення України та, відповідно, місткості внут­рішнього ринку, обсягів експорту продукції вітчизняних товаровиробників, обсягів дер­жавного замовлення на продукцію та послу­ги вітчизняних підприємств, що активно сприяють вирішенню проблеми молодіжно­го безробіття.

Вплив держави на обсяги і структуру попиту на продукцію підприємств - потенційних робото­давців молоді може справлятися шляхом [4]:

1) створення сприятливої для ділової актив­ності загальноекономічної ситуації в країні. Чинниками такої загальноекономічної ат­мосфери є господарче і податкове законо­давство, регламентація та форми реалізації контрольно-ліцензійних функцій держави, інвестиційна та грошово-кредитна політика;

2) застосування спеціальних заходів щодо сти­мулювання збуту продукції підприємств, що активно сприяють працевлаштуванню, про­фесійному і соціальному розвитку молоді;

3) обмеження обсягів імпорту на територію України продукції, що конкурує з продукцією підприємств, які мають статус таких, що ак­тивно сприяють вирішенню проблеми моло­діжного безробіття, професійно-кваліфіка­ційному становленню молодих працівників.

З метою стимулювання ініціативи таких під­приємств (друга форма впливу) можуть вико­ристовуватись такі важелі, як надання: а) підприємствам, що активно сприяють вирі­шенню проблеми молодіжного безробіття, професійно-кваліфікаційному просуванню молодих працівників, переваги при визна­ченні: виконавців державного замовлення на продукцію (роботи, послуги); переможців тендерів, конкурсів, у тому числі конкурсів на введення в експлуатацію об'єктів незавер­шеного будівництва, приватизацію держав­ного майна; переможців конкурсного відбо­ру інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету;

б) пільг щодо сплати акцизного збору. Державний вплив на другу складову формуван­ня попиту на працю молодих осіб (організа­ційно-технічні параметри використання праці молоді), спрямований на забезпечення переду­мов економічної доцільності розширення сфе­ри застосування праці молоді, на заохочення підприємців і роботодавців до створення спри­ятливих умов для професійно-кваліфікаційно­го просування персоналу взагалі і молоді зок­рема, до використання найефективніших форм організації виробництва і праці.

Завданнями діяльності державних установ щодо державного стимулювання створення робочих місць для молоді, а також сприятли­вих нормативно-правових, фінансово-еконо­мічних та організаційно-адміністративних умов для розвитку організаційно-технічних па­раметрів використання праці молоді, на нашу думку, слід вважати:

- поширення стандартів оплати та умов праці, прийнятних для молоді, на всі сектори рин­ку праці за рахунок підвищення гарантова­ного державою мінімального розміру заро­бітної плати, розмірів компенсацій за шкідливі умови праці, фізично важку, моно­тонну працю;

- сприяння раціоналізації розподілу трудових обов'язків у трудових колективах, відповід­но, зростанню чисельності зайнятих, у тому числі молоді, шляхом запобігання викорис­танню праці з перевищенням нормативної тривалості робочого часу протягом тижня (місяця, року), порушенням права праців­ників на основні та додаткові відпустки та оплату листків непрацездатності;

- запровадження механізмів мотивації праців­ників до участі в процесах трудової адаптації молоді, сприянні її професійно-кваліфікац­ійному просуванню;

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я