Державне стимулювання створення робочих місць для молоді

2) покликані надавати додаткові гарантії та переваги молоді для ефективної реалізації молодими особами свого підприємницько­го потенціалу. Цей механізм має передбача­ти заходи щодо сприяння створенню додат­кових робочих місць для молоді, перш за все, на приватних та індивідуальних підприєм­ствах, у сфері малого і сімейного підприєм­ництва, самозайнятості, на підприємствах і в організаціях комунальної власності.

6. Враховуючи досвід країн світу, слід було б внести пропозицію щодо запровадження субсидій підприємствам, установам та організаціям за прийняття на роботу осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Субсидії слід включити до системи бронювання робочих місць. З метою забез­печення соціального захисту молодих найма­них працівників доцільно реалізувати комп­лекс соціально-економічних заходів, а саме:

- розробити концепцію працевлаштування молоді, програму сприяння зайнятості мо­лоді, в якій передбачити гарантії щодо збе­реження і стабільності зайнятості працюю­чих, особливо кваліфікованих кадрів, при зміні власника;

- упроваджувати в усіх регіонах України та на галузевому рівні програми з поліпшення умов праці та відпочинку молоді;

- державним (регіональним) інспекціям праці притягувати до відповідальності робото­давців усіх форм власності, передавати спра­ви до суду за порушення чинного законодав­ства про умови, охорону, оплату праці тощо стосовно молодих найманих працівників.

Визначальними принципами побудови механі­зму стимулювання роботодавців до створення робочих місць для молоді мають стати: 1. Створення державою нормативно-право­вих, фінансово-економічних та організацій­но-адміністративних передумов для розши­рення сфери ефективного використання

праці молоді при дотриманні вимог законо­давства та економічної доцільності. 2. Забезпечення більш сприятливих (порівня­но з усіма іншими суб'єктами господарської діяльності) умов роботи підприємств (уста­нов, організацій), параметри діяльності яких стосовно використання праці молоді, фор­мування її конкурентоспроможності й тру­дової мобільності відповідають меті та зав­данням державної молодіжної політики, оці­нені державою як бажані для поширення та зразку для подальшого вдосконалення сис­теми формування, використання і розвитку трудового потенціалу молоді. Головна передумова створення робочих місць взагалі (і для молоді зокрема) - наявність організаційно-технічних і соціально-економіч­них умов для ефективного (тобто такого, що приносить прибуток роботодавцю, як мінімум забезпечує можливість простого відтворення авансованого капіталу та відшкодування вит­рат праці не нижче за законодавчо встановле­ний мінімум оплати) використання праці мо­лодої людини. Ці передумови базуються на вра­хуванні:

1) попиту на продукцію фірми потенційного роботодавця;

2) організаційно-економічних чинників ефек­тивності (прибутковості) праці молоді, до яких належать внутрішні (техніка, техноло­гія, організація виробництва) та зовнішні -(вплив податків та інших обов'язкових пла­тежів, відносини з покупцями та постачаль­никами тощо);

3) індивідуальні професійно важливі якості молодої особи (професійно-кваліфікаційні характеристики, психофізіологічні власти­вості, ставлення до праці, професійної кар'­єри тощо).

Вплив держави на першу складову формуван­ня попиту на послуги праці молодих осіб пе­редбачає сприяння розширенню збуту про­дукції роботодавця. Такий вплив має бути спря­мований на створення передумов для зростан­ня обсягів виробництва і розширення спектру послуг вітчизняних підприємств, в першу чер­гу тих, що активно сприяють вирішенню про­блеми молодіжного безробіття, професійно-кваліфікаційному зростанню молоді. Результа­тами такого впливу слід вважати:

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я