Вступ
З огляду на подальше поглиблення економічних перетворень необхідно провести детальний науковий аналіз їх впливу на зайнятість населення, її структуру та привести у відповідність із ними механізми державного регулювання. Особливої актуальності ця проблема набуває в період модернізації економіки, здійснення якої є необхідною передумовою сталого розвитку держави.
Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій
Слід зауважити, що проблеми зайнятості населення завжди були в центрі уваги української науки, сучасних учених-економістів та управлінців. Вагомий внесок у розвиток управлінської науки стосовно питань зайнятості населення, трудового потенціалу, ринку праці зробили С. І. Бандур, Д. П. Богиня, Н. П. Борецька, В. С. Васильченко, Г. К. Губерна, М. В. Данюк, В. В. Дорофієнко, Ф. Д. Заставний, К. В. Зайцева, О. Ф. Новікова, В. П. Оніщенко, І. Л. Петрова, В. М. Петюх, С. І. Пирожков, Н. Л. Юрлова та інші [5].
Мета статті
Дослідити особливості державного стимулювання створення робочих місць.
Основна частина
Державне стимулювання створення робочих місць для молоді передбачає, по-перше, заохочення підприємств, установ та організацій до розширення сфери використання праці молоді, по-друге, на розвиток її підприємницької ініціативи, сприяння ефективній самозайнятості. Зважаючи на необхідність застосування диференційованих принципів, форм і методів стимулювання створення робочих місць для різних
груп молоді, в різних сферах докладання праці та за різними статусами зайнятості, механізм стимулювання створення робочих місць для молоді включає дві взаємопов'язані складові -механізм стимулювання роботодавців до створення робочих місць для молоді та механізм стимулювання її самозайнятості і розвитку підприємницької ініціативи. У питанні зайнятості молоді існують такі проблемні аспекти [3]:
1. Проблема незайнятості молоді найгостріше виявляється стосовно осіб, які вперше починають трудову діяльність після завершення навчання (особливо в загальноосвітніх школах) та молоді, яка звільняється за власним бажанням.
2. Майже кожна четверта особа з числа молоді, що шукала роботу, звертається по допомогу в працевлаштуванні до Державної служби зайнятості.
3. Виходячи з аналізу сучасного стану працевлаштування випускників після завершення навчання в різних закладах освіти, а також враховуючи значну кількість молодих осіб, які шукають роботу і мають професійну підготовку та виробничий стаж або військову школу дисциплінованості, необхідно розробити механізм стимулювання створення робочих місць для молоді. Цей механізм повинен включати дві взаємопов'язані складові - механізм стимулювання роботодавців до створення робочих місць для молоді та механізм стимулювання самозайнятості і розвитку підприємницької ініціативи молоді.
4. Основою механізму стимулювання роботодавців до створення робочих місць для молоді є створення для всіх підприємств (установ, організацій) нормативно-правових, фінансово-економічних та організаційно-адміністративних передумов економічної доцільності розширення сфери використання праці молоді, а для підприємств, що активно сприяють вирішенню проблеми молодіжного безробіття, професійно-кваліфікаційному розвитку молоді, - надання додаткових заохочувальних пільг. Вплив держави на формування попиту на працю молодих осіб враховує такі фактори:
а) попит на продукцію, що виготовляє роботодавець;
б) організаційно-технічні параметри використання праці молоді;
в) освітні та професійно-кваліфікаційні якості молодої особи.
5. Механізм стимулювання самозайнятості та розвитку підприємницької ініціативи молоді складається із системи заходів, які:
1) спрямовані на створення загальної сприятливої для підприємництва ситуації в країні;
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7