Напрями використання в Україні зарубіжного досвіду при реформуванні житлово-комунального господарства

- визначення основних принципів організа­ційних, господарських стосунків, які вини­кають у сфері надання житлово-комуналь­них послуг між їх виробниками, виконавця­ми і споживачами, а також їх права і обо­в'язки;

- відношення між учасниками договірних сто­сунків у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних принципах;

- оплата житлово-комунальних послуг в тер­міни, встановлені договором або законом;

- сплата грошової суми у встановлених зако­ном або договором розмірах в разі несвоє­часного здійснення платежів за житлово-ко­мунальні послуги;

- дотримання права власника будинку дору­чати повністю або частково розпоряджати­ся і управляти належним йому майном відповідно до закону і договору балансоут-римувача або управителя.

Поряд з загальними рисами на нормативно-за­конодавчому рівні було виявлено багато відмін, які зображено у додатку Б.

Таким чином, вивчаючи досвід зарубіжних країн, результати господарської діяльності, си­стему нормативно-правових актів і практику, доцільно використовувати ті досягнення, що сприятимуть скороченню матеріальних затрат при реформуванні житлово-комунального гос­подарства в Україні, розвитку нових форм фі­нансування галузі.

Зокрема, чітко окреслюються такі напрями розвитку приватного бізнесу в житлово-кому­нальній сфері:

- організація та експлуатація житлового фон­ду (Австрія, Бельгія, Великобританія, Нідерланди, США, Швеція, Чехія);

- озеленення, роботи з прибирання (Австрія, Бельгія, Великобританія, Канада, Німеччи­на, США);

- побутове обслуговування населення: ре­монтні послуги, благоустрій дворових тери­торій, збір, знищення і переробка побутових відходів (Австрія, Великобританія, Канада, Німеччина, США, Франція, Швеція, Чехія);

- ремонт і утримання доріг (Австрія, Бельгія, Великобританія, Італія, США, Франція, країни Латинської Америки);

- транспортне обслуговування (Австрія, Ве­ликобританія, США, Франція, Швеція).

Розглянувши роль держави в реформуванні житлово-комунального господарства, можна зробити висновок про те, що на державному рівні існує багато проблем, без рішення яких не можливо буде проводити які-небудь зміни в галузі комунального господарства. Серед безліч проблем в системі механізмів державного уп­равління і регулювання у сфері ЖКГ наша увага була зосереджена лише на деяких, а саме:

- необхідне уточнення та конкретизація по­няття «Державне управління в сфері ЖКГ» з метою виявлення протиріч та розбіжнос­тей в механізмі управління ЖКГ;

- потребує вдосконалення існуюча норматив­но-правова база України у сфері житлово-комунальної сфери, яка не враховує міжна­родного законодавства, не сприяє створен­ню конкурентного ринкового середовища в галузі комунального господарства;

- потребують удосконалення принципи та функції державного управління у сфері ре­формування ЖКГ країни, які не відповіда­ють реальній ситуації, що склалася на рин­ку комунальних послуг.

Висновок

У сфері житлово-комунального господарства для реалізації державної політики повинен по­стійно розроблятися і оновлюватися ряд нор­мативно-правових положень по регулюванню питань створення ефективного власника жит­ла, конкурентного середовища на ринку жит­лово-комунальних послуг, розмежування функцій замовника і виконавця послуг, що сприятиме залученню до утримання житла підприємств різних форм власності, підвищен­ню якості послуг по утриманню будинків і спо­руд і прибудинкових територій і т.п.

Таким чином, розробка напрямів реформу­вання житлово-комунального господарства є складною науковою та практичною проблемою, вирішення якої вимагає наукового обґрунту­вання та практичного застосування механізмів державного управління у процесі реформуван­ня ЖКГ.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 3 4 5 6 7 89 10