До внутрішніх факторів відноситься: система і методи управління фірмою, рівень техніки та технології на підприємстві, система розробки та введення нових технологій, рівень організації виробництва, система планування, система економічного стимулювання, соціальний, психологічний та ін.
Між зовнішніми та внутрішніми факторами існує тісний взаємозв'язок - внутрішні, як правило, витікають із зовнішніх, іноді важливо провести між ними межу та виділити вплив кожного з них.
Розглянемо особливості конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі на прикладі Донецької області.
Будівельний комплекс Донецького регіону є одним з найпотужніших в Україні. Донецька область забезпечує понад десятої частини загального обсягу будівельних робіт у країні, по-ступаючись лише Києву. Значні обсяги робіт виконуються як з технічного переозброєння та реконструкції підприємств базових галузей економіки, так і на об'єктах житлового та соціально-культурного призначення, а також з будівництва та реконструкції доріг, благоустрою населених пунктів.
За січень-вересень 2010 року будівельними підприємствами Донецької області, що працюють за контрактами підряду, а також підприємствами, що виконують будівельні роботи господарським способом, виконано будівельних робіт на 3 млрд. грн., що більше січня-вересня минулого року на 2,8 % (у порівнянних цінах).
Підприємства, що займаються будівництвом будівель і споруд і що забезпечили з початку року виконання робіт 88,3 % обласного обсягу, збільшили обсяги будівництва порівняно з січнем-вереснем 2009 року на 4,7 %.
Підприємства, що виконують підготовку будівельних ділянок, зменшили обсяги робіт на 0,3 %, їх питома вага в обласному обсязі виконаних за січень-вересень будівельних робіт склала 4,2 %.
Підприємства, що займаються установкою інженерного устаткування будівель та споруд, знизили виконані у січні-вересні обсяги порівняно з аналогічним періодом минулого року на 13,8 %, на них припадало 7,3 % обласного обсягу будівельних робіт.
У січні-вересні 2010 р. обсяг будівельних робіт, виконаних підприємствами Донецької області, збільшився проти січня-вересня 2009 р. на 2,8 % і становив 3 023,9 млн. грн. [2].
Фахівці називають цілий ряд невирішених проблем, що притаманні будівельній галузі:
- низький рівень інвестицій у будівельну галузь, особливо на регіональному рівні. Хоча інвестиції в основний капітал у будівництві, починаючи з 1998 р., поступово зростають, однак їхні обсяги в кілька разів менші, чим, наприклад, у 1990 р. Обмеженість засобів не дозволяє обновляти виробничі фонди, здійснювати реструктуризацію й перепро-філювання виробництв відповідно сучасним вимогам ринку;
- великі обсяги дебіторської й кредиторської заборгованості в будівельних організаціях. У галузі тривалий час зростає кредиторська та дебіторська заборгованості;
- відсутність чи обмежений вибір реально платоспроможних замовників, низька платоспроможність наявних замовників, несвоєчасні розрахунки за виконані будівельні роботи;
- високий рівень збиткових підприємств і організацій;
- відсутність джерел фінансування будівництва (значне скорочення обсягів державних централізованих капітальних вкладень, зменшення інвестиційних можливостей домінуючої частини суб'єктів господарювання, зубожіння значної кількості людей);
- високий ступінь зносу основних фондів, їх занедбаність через відсутність інвестиційного попиту;
- практична ліквідація великих будівельних підрозділів, здатних виконувати багатомільйонні проекти (неможливість конкурувати з крупними іноземними структурами);
- недосконала система ціноутворення;
- бюрократичні перешкоди на шляху реалізації інвестиційних проектів;
- відсутність рівних правових умов діяльності всім учасникам інвестиційного процесу;
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7