Організація системи стратегічного контролю в органах державної влади

Таким чином, система державного стратегіч­ного контролю складається з державних органів та посадових осіб, що наділені будь-якими контролюючими повноваженнями щодо органів державного управління. Разом вони розглядаються як спільна система, що виконує функцію контролю.

На відміну від системи державного контро­лю система органів державного контролю є вужчим поняттям. Його складають лише дер­жавні органи, для яких контроль — основна діяльність з конкретних питань, яка здійснюєть­ся глибше й професійніше. Проте незалежно від того, які органи здійснюють контролюючу функ­цію та в якому обсязі, контролююча діяльність базується на єдиних принципах і в її основу по­кладено завдання підвищення ефективності уп­равління та його подальшого удосконалення.

Зрозуміло, такий розподіл певною мірою умовний, однак необхідний і допомагає пов­ніше окреслити коло суб'єктів, що контролю­ють органи управління, показати відмінність їх завдань у цій сфері, співвідношення контролю, який здійснюється в процесі загальної діяль­ності, з контролем спеціальних, функціональ­них органів контролю, місце і роль останніх, лінії взаємодії і контактів учасників контролю. Функція контролю, що її здійснюють державні органи загальної компетенції, має й більш за­гальний характер, не конкретизований здебіль­шого і механізм її виконання у юридичних ак­тах. Тому в ряді випадків необхідні контакти та взаємодія зі спеціальними функціональни­ми контролюючими органами. Для цього нала­годжуються певні організаційні зв'язки, здійснюються координаційні заходи для прак­тичного узгодження дій з метою підвищення дієвості контролю. Так, наприклад, податкові інспекції на рівні районних та обласних держав­них органів координують з ними свою роботу з питань контролю за дотриманням податково­го законодавства.

Побудова контролюючих систем та їх діяльність здійснюється на основі певних прин­ципів. Існують різні точки зору щодо прин­ципів контролю і критеріїв систематизації цих принципів.

Розглядаючи стратегічний контроль як важ­ливу функцію державного управління, при по­будові системи контролю та його здійсненні

слід виходити із загальних принципів держав­ного управління. Разом з тим як самостійна функція органів контролю, специфіка якої дає змогу виділити її з числа інших функцій управ­ління, вона керується властивими їй принци­пами, що доповнюють, конкретизують загальні принципи управління.

Виходячи з сучасної реальності й тих зав­дань, що стоять перед контролем, здається мож­ливим виділити такі основні принципи конт­ролю: об'єктивність, дієвість, гласність, систе­матичність, регулярність.

Об'єктивність контролю дає змогу реально оцінити ситуацію, що склалася у сфері управ­лінської діяльності тієї чи іншої галузі, співста­вити її із завданнями і визначити потребу втру­чання з боку відповідних державних органів. Так, наприклад, проведені перевірки та аналіз відомчого законодавства показали наявність великої кількості актів, що не відповідають ре­альним умовам, суперечать чинному законодав­ству та перевищують повноваження деяких органів. В результаті з'явився Указ Президен­та України про обов'язкову реєстрацію відом­чих актів, що стосуються прав громадян, Міністерством юстиції України, та затвердже­не урядом України Положення про порядок реєстрації таких актів.

Принцип об'єктивності контролю передба­чає аналіз реальних фактів та всебічність їх розгляду. І хоча будь-яке управлінське рішен­ня несе в собі елемент суб'єктивності, однак воно має базуватися на об'єктивних, реальних фактах. Так і контролююча діяльність має грунтуватися на дійсності, реальності, конкрет­ності фактів. Об'єктивність контролю випли­ває із точного вивчення фактів і документів, заслуховування пояснень, що перевіряються зацікавленими особами, проведення необхід­них підрахунків, аналізів, вимірів, співставлень, виявлення причин порушень, недоліків чи по­милок. І лише узагальнення всіх отриманих таким шляхом даних і приводить до правиль­них, обгрунтованих висновків, виробляє умін­ня докопатися до суті заради встановлення істини. Все це дає змогу знайти правильне рішення при усуненні порушень чи попереди­ти від небажаних наслідків.

 

« Содержание


5


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я