Організація системи стратегічного контролю в органах державної влади

Сучасна побудова Української держави орі­єнтується на нові принципи діяльності органів виконавчої влади, а відповідно й нові підходи до завдань, функцій державних органів, їх структури. У зв'язку з цим постало питання про призначення контролю як функції управління, зміну компетенції державних органів контролю.

Нові умови розвитку держави та її впливу на суспільство потребують адекватних підходів до системи державного стратегічного контро­лю та її законодавчого забезпечення. Не­обхідність існування такої системи пояснюєть­ся тим, що з переходом до нових політичних і економічних засад нашого суспільства не ста­ло менше недоліків у сфері державного управ­ління, а управлінські рішення, які прийняті навіть вищими органами виконавчої влади, не є такими вже й бездоганними.

Україна будує ринкові відносини, характер­ною ознакою яких є існування різних форм власності. В цих умовах роль державного уп­равління й стратегічного контролю як його важ­ливої функції значно зростає. Змінюється їх призначення, форми роботи, а в деяких галу­зях і обсяг, проте значення в цілому не змен­шується.

Оскільки мова йде про перехід до ринкових відносин, то, виходячи з досвіду інших країн, неважко передбачити, що суб'єкти як приват­ної, так і державної власності у своїй госпо­дарській діяльності будуть орієнтуватися на прибуток, дбати про свої інтереси, які не завж­ди співпадатимуть з інтересами держави та сус­пільства. Хоч робляться лише перші кроки до ринку, проте прикладів порушення законодав­ства, умисного приховування прибутків, не­відповідності управлінських дій новим умовам та негативних наслідків господарювання вже достатньо. До них можна віднести й монополі­зацію виробництва окремих груп товарів чи по­слуг, що дає змогу диктувати умови спожива­чам чи користувачам, і намагання ухилитися від податків. Погоня за максимальними

прибутками, відсутність контролю з боку дер­жави за цими процесами та недоліки держав­ного управління стали причинами багатьох не­гативних наслідків. Стало можливим завезен­ня на територію держави токсичних речовин, впровадження небезпечних для людини вироб­ничих технологій, хижацьке ставлення до нав­колишнього середовища.

Тому й в умовах розвитку демократії, пере­ходу до ринкових відносин об'єктивною реаль­ністю залишається контроль. Відповідно нові умови здійснення управлінської діяльності по­требують і перегляду завдань контролю, форм і методів його здійснення [3].

Під впливом процесів, що відбуваються у сфері державного управління, формується пев­на система контролю. Вона є частиною усієї системи державного контролю в інших сферах і має свої особливості як формування, так і функ­ціонування, обумовлені конкретним змістом контрольної діяльності та органами, що її здійснюють.

Розглядаючи проблему побудови системи державного стратегічного контролю у сфері управління та її правового забезпечення, слід зупинитися на відмінності поняття системи державного контролю від поняття системи органів державного контролю. Адже перше на­багато ширше за друге.

Функцію контролю у сфері управління здійснюють у різних обсягах та формах більшість державних органів. Процес демокра­тизації вніс зміни у співвідношення централі­зації та децентралізації управління, призначен­ня контролю та форми і методи його здійснен­ня. Із засобу покарання контроль набув інфор­маційно-аналітичного характеру, став не­від'ємним фактором подальшого розвитку уп­равління.

На рівні органів державної влади необхідно застосовувати саме стратегічний контроль, який трансформується у функцію, яка може бути основною діяльністю чи виступати лише елементом більш широкої діяльності.

Поняття системи стратегічного контролю у сфері державного управління не вичерпується й не зводиться до системи органів. Воно наба­гато ширше, оскільки містить і органи й осіб, для яких контроль не є основною діяльністю, а таких органів набагато більше [2].

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я