Система стратегічного контролю повинна реалізувати чотири етапи дій:
- встановлення стандартів оцінки функціонування, розроблювальних одночасно зі стратегічним планом;
- створення вимірювальної системи, що покаже ступінь досягнення цілей, що є комплексним завданням, тому що багато дій важко оцінити;
- порівняння реального функціонування із установленими цілями;
- оцінку результатів порівняння й вироблення, при необхідності, що коректують дії.
Проблематиці стратегічного управління та стратегічного контролю присвячені роботи В. Б. Аверь'янова, В. Д. Немцова, С. В. Обор-ської, З. С.Шершньова, О. В. Бердановой,
В. Малиновського, А. Семенченка, Я. Базилю-ка, В. Воронкової, А. Гальчинського, В. Геєця, Д. Покришки, Ж. Поплавської, Ю. П. Шарова та інших.
Основна частина
Система стратегічного контролю у діяльності органів державного управління відіграє важливу роль, тому що головна задача стратегічного контролю - це визначення чи приведе реалізація стратегії до досягнення поставлених цілей органів державного управління [2].
Стратегічний контроль є важливою ознакою змісту державного управління. Контроль - явище багатогранне і багатопланове. Залежно від того, на якому рівні та стосовно чого розглядається, контроль може бути охарактеризований як форма чи вид діяльності, як принцип, як функція.
Виходячи з розуміння суті контролю у сфері державного управління як спостереження за відповідністю діяльності керованого об'єкта тим приписам, які він отримав від керуючого суб'єкта, та виконанням прийнятих рішень, він є конкретним самостійним видом роботи. Функція контролю у державному управлінні поля
гає в аналізі та співставленні фактичного стану в тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед ними, відхиленнями у виконанні поставлених завдань та причинах цих відхилень, а також оцінкою діяльності й доцільності саме такого шляху. Така специфічність призначення контролю, як зазначають у своїх працях дослідники цієї проблеми, і дає змогу виділити його серед інших функцій управління, створити спеціальні органи, які не виконують або майже не виконують інших, окрім контролю, державних функцій, визначити компетенцію цих органів.
У літературі можна зустріти думку про те, що контроль в порівнянні з іншими функціями управління має вторинний характер. На наш погляд, і при переліку функцій управління (де контроль за звичаєм ставиться в кінці цього переліку), і при розгляді їх мова йде не про другорядність його як виду діяльності, а про послідовність дій у процесі управлінської діяльності. Тому черговість може лише підкреслити самостійність та специфіку виконуваної функції, але не її другорядність.
Контроль не існує в ізольованому вигляді, як не має бути контроль заради контролю. Контроль здійснюється в певній галузі управління, з її особливостями та конкретним змістом, а тому у певному обсязі та формі. Він спрямований на конкретний результат і шляхи досягнення цього результату, а також на усунення суб'єктивних та урахування об'єктивних перешкод при здійсненні управлінської діяльності.
В державному управлінні контроль перебуває у тісному зв'язку з іншими функціями управління й разом з тим призначений для оцінки відповідності здійснення цих функцій завданням, що стоять перед управлінням. Стратегічний контроль забезпечує конкретність управління й здійснення його відповідно до прийнятих рішень. За допомогою саме стратегічного контролю, суб'єкт управління отримує інформацію про результати діяльності, а також про ті помилки та зміни ситуації, що можуть призвести до невиконання поставлених завдань чи отримання зовсім інших результатів.
Маючи інформацію про правомірність чи неправомірність діяльності органу державного управління чи посадової особи, доцільність її, можна оперативно втрутитися, привести важелі управління у відповідність з умовами, що виникають, та попередити небажаних наслідків. Стратегічний контроль дає можливість не лише коригувати управлінську діяльність, але й допомагає передбачити перспективи подальшого розвитку та досягнення конкретного результату.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7 8 9