Напрями удосконалення інвестиційного процесу в соціальній сфері

З 1991 по 2007 р. зменшилася кількість лікарняних установ більш ніж на 23 %, а число лікарняних ліжок майже на 19 %. Одночасно зменшилося число санаторіїв і установ відпо­чинку майже на 65 %, а число місць у них на 77,5 %, кількість баз відпочинку на 92,5 %, а число місць у них на 91 %, туристичних баз в 2,7 рази, а число місць більш ніж в 5,1 рази.

За ці роки скоротилося загальне число літніх дитячих таборів на 71 %, а чисельність дітей, що відпочивають у них, більш ніж на 80 %, загальна кількість спортивних майдан­чиків і полів вільного доступу скоротилося май­же на 35 %.

Дефіцитність бюджетних коштів у цьому періоді привела до скорочення числа загально­доступних бібліотек більш ніж на 20 %, клуб­них установ більш ніж на 30 %, а разовий ти­раж книг і брошур знизився в 4 рази. Динаміка вартісних характеристик змін матеріальної бази (вартості основних фондів) у галузях соці­альної сфери в основному підтримує тенденції натуральних показників.

Якщо повна балансова вартість основних фондів в 2007 р. (у порівнюванних цінах) у житловому господарстві збереглася на рівні 1995 р., а в комунальному господарстві навіть виросла на 4 %, то в охороні здоров'я, фізичній культурі й спорті вона знизилася на 30,5 %; у культурі й мистецтві на 10,6 %, в освіті знизи­лася на 3 %. Причиною цього є несприятливе співвідношення з 1995 р. величини інвестицій в основний капітал з розмірами амортизацій­них відрахувань і висновку (ліквідації) основ­них фондів у галузях соціальної сфери.

В охороні здоров'я, у фізичній культурі й соціальному обслуговуванні до 1995 р. була приблизна рівність цих співвідношень, а,

починаючи з 1996 р., величина амортизаційних відрахувань і ліквідації основних фондів стійко перевищувала розміри інвестицій в основний капітал. В 2007 р. це перевищення становило

20 %.

Якісними характеристиками основних фондів соціальної сфери можуть служити такі показники, як ступінь їхнього зношування й питома вага повністю зношених основних фондів.

Аналіз структури й динаміки руху основних фондів соціальної сфери з початку 90-х рр. і до сьогоднішнього дня показує, що, виявившись без необхідного фінансування з боку держав­них і регіональних органів управління, більшість галузей були змушені відмовитися від нового будівництва, реконструкції й віднов­лення основних фондів соціального призначен­ня, а збільшення вартості платних послуг, на-даваних населенню, привело до зменшення об­сягів надаваних послуг і звуженню можливості самофінансування комерційних підприємств цієї сфери.

Особливе місце займають проблеми відтво­рення основних фондів галузей соціальної сфе­ри, що перебувають у власності державних органів влади та місцевого самоврядування, фінансування яких не могло компенсувати їхнє вибуття у зв'язку із закінченням амортизацій­ного терміну експлуатації. Більша частина цих об'єктів соціальної сфери в умовах кризи не­платежів і традиційно сталого принципу за­лишкового бюджетного фінансування різко знизила рівень інвестицій у свій основний ка­пітал, що стало головною причиною їхньої тех­нічної відсталості.

Для частини мережі установ соціального комплексу вже із середини 90-х рр. виникли реальні організаційно-економічні передумови й погрози прогресуючого руйнування основних фондів. У цей час ситуація трохи змінилася, і з'явилися перші позитивні зрушення, що доз­воляє прогнозувати позитивні зміни в розвит­ку цієї частини соціальної сфери економіки.

Таким чином, аналіз стану основних фондів у соціальній сфері, як у цілому по країні, так і на рівні конкретного суб'єкта, показує, що існу­ючі тенденції їхнього розвитку (або зношуван­ня) у доступному для огляду майбутньому мо­жуть привести до краху даної сфери в цілому, що, у свою чергу, вимагає якнайшвидшої реані­мації й розвитку інвестиційних процесів, спря­мованих на зміну й відновлення основних фондів.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я