На які потреби земство виділяло найбільше коштів зі свого бюджету? Найбільшу увагу звертали на дві галузі - медицину і народну освіту. Причому, спочатку вони більше коштів виділяли на медицину, але згодом освіта стала переважати. У 1910 р. усіма земствами Чернігівської губернії асигновано було на народну освіту 1880300 крб., що становило третину від загальної кількості земських витрат, на медицину виділили 1247600 крб. (22%). Тобто, більше половини земських витрат припадало на медицину і освіту. В Полтавській губернії коштів на освіту було виділено 2473600 крб. (28%), на медицину 1918300 крб. (21%), загальні витрати - 8749900 крб.; в Харківській губернії: на освіту - 2395900 крб. -26%; медицину - 2322200 крб. - 25% від загальних витрат 9168200 крб. [10, с. 105].
Витрати на економічні та сільськогосподарські потреби не належали до пріоритетних в земських бюджетах. До середини 90-х років XIX ст. вони
Твблиця 1. Витрати земських установ на економічні та сільськогосподарські потреби
Губернії |
1900 р. |
% від загального бюджету |
1912 р. |
% від загального бюджету |
сума, крб. |
сума, крб. |
|||
Полтавська |
247226 |
6,4 |
1122300 |
9,5 |
Харківська |
92642 |
2,4 |
458900 |
7,1 |
Чернігівська |
85768 |
2,9 |
465400 |
6,8 |
Джерело: Справочные сведения о деятельности земств по сельскому хозяйству (по данным на 1899, 1900, 1901 годы). Составлено под редакцией В.В. Бирюковича. Выпуск пятый - СПб, Типография Товарищества «Общественная польза», 1902. - С. 623, 629, 630; Морачевский В.В. Краткие сведения о сельскохозяйственной деятельности земств в 1912 г. - Пг. - 1915. - С. 10.
були доволі мізерними і нерегулярними. Повітові земства взагалі до зазначеного часу практично не виділяли ніяких коштів. На початку XX століття ситуація починає швидко змінюватися: витрати на економічні потреби стають регулярними і зростають з року в рік.
Як видно з табл. 1, витрати земств на економічні потреби стрімко зросли протягом 1900-1912 рр.: в Полтавській губернії - майже в 4,5 разу; в Харківській - в 4,9 разу; Чернігівській - в 5,4 разу. Схожа тенденція була притаманна усім земським установам Російської імперії. Хоча фінансування органами місцевого самоврядування економічних потреб постійно зростало, вони все ж посідали незначну частину в земському бюджеті. Найкращий показник по всій державі мало Полтавське губернське земство - 9,5%, в той же час середній показник складав 6%.
Висновки. Отже, земства формувалися як установи, що спрямовували капітали, землі, нерухомість територій повітів та губерній на користь населення даної місцевості. Земський бюджет складався виключно з місцевих податків, тобто з обкладання окремих осіб, власників різного майна. Особиста господарська діяльність громадян стала економічною основою місцевого самоврядування.
Процес формування земської податкової системи відбувався доволі непросто, особливо в перші десятиліття. Однак з роками вона стала більш досконалою. Завдяки зусиллям земських статистиків зросла сума податкових зборів. Важким тягарем земські податки лягали на плечі селян.
Земський бюджет не планувався вищими центральними державними установами. Величина податків встановлювалась земськими гласними, які самі були їх платниками. Тому органи місцевого самоврядування, збільшуючи витрати, робили це доволі обережно, щоб не обтяжувати себе надмірними податками.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78