Проблеми формування бюджету земських установ лівобережної України у другій половині XIX - на початку XX століть

На які потреби земство виділяло найбільше коштів зі свого бюджету? Найбільшу увагу звер­тали на дві галузі - медицину і народну освіту. Причому, спочатку вони більше коштів виділяли на медицину, але згодом освіта стала переважа­ти. У 1910 р. усіма земствами Чернігівської гу­бернії асигновано було на народну освіту 1880300 крб., що становило третину від загальної кількості земських витрат, на медицину виділили 1247600 крб. (22%). Тобто, більше половини земських витрат припадало на медицину і освіту. В Пол­тавській губернії коштів на освіту було виділено 2473600 крб. (28%), на медицину 1918300 крб. (21%), загальні витрати - 8749900 крб.; в Харківській губернії: на освіту - 2395900 крб. -26%; медицину - 2322200 крб. - 25% від загаль­них витрат 9168200 крб. [10, с. 105].

Витрати на економічні та сільськогосподарські потреби не належали до пріоритетних в земських бюджетах. До середини 90-х років XIX ст. вони

Твблиця 1. Витрати земських установ на економічні та сільськогосподарські потреби

 

 

 

Губернії

1900 р.

% від загального бюджету

1912 р.

% від загального бюджету

сума, крб.

сума, крб.

Полтавська

247226

6,4

1122300

9,5

Харківська

92642

2,4

458900

7,1

Чернігівська

85768

2,9

465400

6,8

Джерело: Справочные сведения о деятельности земств по сельскому хозяйству (по данным на 1899, 1900, 1901 годы). Составлено под редакцией В.В. Бирюковича. Выпуск пятый - СПб, Типография Товарищества «Обществен­ная польза», 1902. - С. 623, 629, 630; Морачевский В.В. Краткие сведения о сельскохозяйственной деятельности земств в 1912 г. - Пг. - 1915. - С. 10.

були доволі мізерними і нерегулярними. Повітові земства взагалі до зазначеного часу практично не виділяли ніяких коштів. На початку XX сто­ліття ситуація починає швидко змінюватися: вит­рати на економічні потреби стають регулярними і зростають з року в рік.

Як видно з табл. 1, витрати земств на економічні потреби стрімко зросли протягом 1900-1912 рр.: в Полтавській губернії - майже в 4,5 разу; в Харківській - в 4,9 разу; Чернігівській - в 5,4 разу. Схожа тенденція була притаманна усім земсь­ким установам Російської імперії. Хоча фінансу­вання органами місцевого самоврядування еко­номічних потреб постійно зростало, вони все ж посідали незначну частину в земському бюджеті. Найкращий показник по всій державі мало Пол­тавське губернське земство - 9,5%, в той же час середній показник складав 6%.

Висновки. Отже, земства формувалися як установи, що спрямовували капітали, землі, не­рухомість територій повітів та губерній на користь населення даної місцевості. Земський бюджет складався виключно з місцевих податків, тобто з обкладання окремих осіб, власників різного май­на. Особиста господарська діяльність громадян стала економічною основою місцевого самовря­дування.

Процес формування земської податкової си­стеми відбувався доволі непросто, особливо в перші десятиліття. Однак з роками вона стала більш досконалою. Завдяки зусиллям земських статистиків зросла сума податкових зборів. Важким тягарем земські податки лягали на плечі селян.

Земський бюджет не планувався вищими цен­тральними державними установами. Величина податків встановлювалась земськими гласними, які самі були їх платниками. Тому органи місце­вого самоврядування, збільшуючи витрати, ро­били це доволі обережно, щоб не обтяжувати себе надмірними податками.

 

« Содержание


7


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я