Повертаючись до домінування вузьких суб'єктивних ціннісних засад в економіці, зазначимо, що поширеність принципу суб' єктивного економічного позитивізму, або економічного раціоналізму передбачає досконалість виміру ефективності господарської діяльності. " Безмежна віра сучасної людини в можливості науки - головна причина її небажання визнати, що елементарна обмеженість наших знань становить постійну перешкоду для можливості раціональної побудови всього суспільства." Так вважає відомий економіст-неокласик Ф.Хайєк [25,
34-35].
Волюнтаризм влади, корупція, лобіювання вузьких, спекулятивних інтересів щодо отримання політичноі ренти від прийняття рішень відіграє на сьогодні вагому роль в економічних тенденціях, всупереч суспільно необхідним потребам економіч
ного розвитку та інтересам розбудови середнього класу.
Геополітика у формах відкритої війни, а також холодної війни та інформаційної, стає потужним суб' єктивним мегафактором економічного розвитку. Вона кардинально вливає на економічні процеси через економічну політику довоєнної мобілізації та повоєнної демобілізації та відбудови, а також через перерозподіл територіальних сфер впливу за підсумками війни, перерозподіл матеріальних і фінансових ресурсів між переможцями і переможеними країнами. Військова кон' юн-ктура суттєво впливає на економіку. Процеси монополізації екомік світу великою мірою були пов' язані саме з посиленням ролі держави у зв' язку з підготовкою до війни та подоланням її наслідків.
Тенденції інфляції та відповідна потреба монетарного регулювання теж великою мірою була спричинена війною. У зв' язку з війнами відносно посилюються економічні позиції тих країн, на території яких не велося бойових дій, а особливо тих, що виступали фінансовими посередниками у війні, виконували військові держзамовлення на постачання зброї та кредитували план повоєнної відбудови. Так, капітали США створено саме за рахунок цих зовнішніх джерел. Беручи участь у фінансуванні та постачанні як під час війни, так і у повоєнній відбудові, США отримали подвійну користь.
Мілітаризація виступає фактором перерозподілу доходів та економічної структури суспільства, а також посилення циклічності економічного розвитку, оскільки здатна поглиблювати кризові економічні явища.
Війна в усіх її формах прояву посилює, або навіть революційно викривляє об' єктивні еволюційні тенденції економічного розвитку. Її вплив на економічний розвиток може бути співставно порівняним з впливом такого суб'єктивного фактора, як фактора попиту.
Існує "помилкова" меркантилістська думка, яку важко спростувати, що метою міжнародної торгівлі є доведення до злиднів іноземців [13, 115]. З часів меркантелізму, по великому психологічному рахунку, в економіці мало що змінилося, хіба що з' явились нові форми глобалізації. Однією з форм глобалізаії в умовах інформаційного розвитку стає інформаційна війна, яка загострює проблему інформаційної безпеки, як неодмінної запоруки безпеки соціально-економічної.
Процес сучасної глобалізації виступає носієм інформаційної війни і стає причиною екзогенної ціннісної орієнтації національної економіки.
Інформаційна війна витісняє ендогенні цивілі-заційні цінності національної соціально-економічної безпеки екзогенними цінностями і спрямована на отримання внаслідок цього ціннісних переваг. Внаслідок глобалізації через нерівномірність економічного розвитку країн, слабші країни, які стають економічно залежними, вимушені поступатися стратегічними потребами своєї національної ресурсної та соціально-економічної безпеки - ендогенними чинниками економічного розвитку, тобто своїми об' єктивно необхідними, внутрішньо зумовленими економічними потребами.
Фактор обмеженості природних ресурсів, як не єдиний перманентний чинник об' єктивності в тенденціях економічних процесів, вимагає акцентування на необхідності політики сталого розвитку та екологічності економіки, як її єдиної і безальтернативної стратегічної перспективи. Таким чином, відродження необхідності дії принципу об' єктивності в організації економічної системи є шляхом актуалізації і сучасного ренесансу політичної економії як науки, в той час як впливовий в «Економіксі» і, відповідно, популярний в ринковій практиці принцип економічного суб' єктивізму заводить розвиток в глухий кут. Ключовий методологічний принцип «Еконо-міксу», згідно з яким сучасне благо цінується більше за майбутнє, який був закладений ще маржиналізмом, сам по собі перманентно програмує економіку на дестабілізацію, наслідками від якої стає надприбуток для меншості та негативні екстерналії для більшості членів суспільства. Стабільність стає тією примарною фата-морганою, якої всі прагнуть і ніхто не може втримати.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7