Основні результати дослідження Ціннісна орієнтація економіки виступає процесом узгодження економічного розвитку з цінністю як його ключовою мотиваційною засадою. Ціннісна оцінка є тією психологічною інституцією, яка сполучає у людській свідомості необхідний характер потреб з доцільністю суб'єктивних інтересів.
Економічне визначення цінності повязане з категорією економічного багатства, з обгрунтуванням важливості певних активів та благ для економічного розвитку та для якості цивілі-заційного людського розвитку в цілому. Ціннісний вимір в економіці визначає доцільність реалізації тих чи і нших економічних та інституціональних процесів з точки зору підвищення людського добробуту і пов'язаний з ефективністю функціонування економіки. Ціннісна орієнтація стає цілепокладаючим критерієм економічної діяльності. Вона передбачає постановку мети та вибір доцільних засобів її досягнення.
Економічну цінність являють собою результати економічної та інституціональної діяльності, а також факторіальний склад економічних та інституціональних процесів, тобто ефективні способи задоволення споживчих, виробничих та інституціональних потреб. При цьому до уваги слід брати ступінь їх опти-мальності, тобто порівняної корисності та адекватності альтернативних засобів досягнення ціннісної мети та вимір витратності їх використання, тобто ступеня доступності досягнення цієї мети зазначеними засобами, з огляду на оцінку спрямованих на задоволення потреб економічних зусиль.
З'ясування сутності та змісту категорії цінності та дослідження особливостей процесу ціннісної орієнтації економіки потребують розгляду наукової генетики формування засад цієї економічної категорії в історії економічної думки, їх еволюції та онтології, а також аналізу ціннісних тенденцій в русі економічної історії краін світу та на сучасному цивілізаційному етапі економічного розвитку.
Спрацьовує закономірність циклічного розвитку не лише в економічній практиці, а й в економічній науці, коли акценти на новітні тенденції мають своїм наслідком повернення цінності забутим науковим економічним традиціям. А саме, у зв' язку із сучасними екологічними проблемами економіки та, відповідно, необхідністю приділення належної уваги об' єктивним засадам у її функціонуванні, потребують детальнішого, глибшого перегляду та наукового ренесансу концептуальні положення класичної англійської (А. Сміта ) [21] та французької (фізіократії Ф. Кене) [14] політекономі ї та оновлення їх фунда-ментаної ролі в ціннісному економічному аналізі. Так, Й. Шумпетер вважає, що праця А. Сміта "Багатство народів" як маніфест фритредерства нас не цікавить. Це лише поверхнева оболонка його великого досягнення в економічному аналізі. "Іншими словами, нас цікавить не те, за що він ратував, а те, як він обґрунтовував рекомендовану ним політику і які методи аналізу використовував" [27, 278].
Необхідне продовження наукової традиції послідовників Ф. Кене, що утворили сучасну школу фізичної економії, яка нині не є остаточно сформованою і продовжує розвиватися, а тому становить перспективний напрям для наукового дослідження та творчого доопрацювання. Науково-пошуковий творчий резерв цієї проблематики зумовлений і тим синергічним ефектом, який справляє на економіку інституціональний механізм взаємодіі цивілізаційних сфер суспільства.
Погляди тих науковців, на яких спирається автор під час ціннісного дослідження економіки, а саме, А. Сміта, Ф. Кене, Т. Мальтуса, Ф. Хайєка, С. Подолинського, В. Вернадського, М. Руденко, Л. Гринів, Д. Колотила, Ю. Туниці, С. Булгакова, Ю. Ущаповського, О. Бандури та ін., сформувалися під впливом тієї особливості, що їх автори не були суто вузькоспеціалізованими економістами і мали, крім економічної, ще другу - технічну, гуманітарну, природознавчу чи богословську освіту. Саме ця широка наукова обізнаність надавала цивілізаційного ціннісного синергізму їх економічним поглядам. Економісти-«технарі», економі сти-гуманітарії, економісти-природознавці та економісти-теологи одностайно декларували суб' єктивний примітивізм економіки, її ціннісну вульгарність, що проявляється у ціноутворенні. Така економіка не турбується про відтворення своїх ресурсів і тому не залишає собі майбутнього. В ній (або по ній)
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7