Проблема цінності в економіці

Основні результати дослідження Ціннісна орієнтація економіки виступає проце­сом узгодження економічного розвитку з цінністю як його ключовою мотиваційною засадою. Ціннісна оцінка є тією психологічною інституцією, яка сполучає у людській свідомості необхідний характер потреб з доцільністю суб'єктивних інте­ресів.

Економічне визначення цінності повязане з категорією економічного багатства, з обгрун­туванням важливості певних активів та благ для економічного розвитку та для якості цивілі-заційного людського розвитку в цілому. Цін­нісний вимір в економіці визначає доцільність реалізації тих чи і нших економічних та інституціональних процесів з точки зору підви­щення людського добробуту і пов'язаний з ефективністю функціонування економіки. Цін­нісна орієнтація стає цілепокладаючим критерієм економічної діяльності. Вона передбачає поста­новку мети та вибір доцільних засобів її досяг­нення.

Економічну цінність являють собою резуль­тати економічної та інституціональної діяль­ності, а також факторіальний склад економіч­них та інституціональних процесів, тобто ефективні способи задоволення споживчих, виробничих та інституціональних потреб. При цьому до уваги слід брати ступінь їх опти-мальності, тобто порівняної корисності та адекватності альтернативних засобів досягнен­ня ціннісної мети та вимір витратності їх ви­користання, тобто ступеня доступності досяг­нення цієї мети зазначеними засобами, з огля­ду на оцінку спрямованих на задоволення по­треб економічних зусиль.

З'ясування сутності та змісту категорії цін­ності та дослідження особливостей процесу цін­нісної орієнтації економіки потребують розгля­ду наукової генетики формування засад цієї економічної категорії в історії економічної дум­ки, їх еволюції та онтології, а також аналізу ціннісних тенденцій в русі економічної історії краін світу та на сучасному цивілізаційному етапі економічного розвитку.

Спрацьовує закономірність циклічного розвит­ку не лише в економічній практиці, а й в еконо­мічній науці, коли акценти на новітні тенденції ма­ють своїм наслідком повернення цінності забу­тим науковим економічним традиціям. А саме, у зв' язку із сучасними екологічними проблемами економіки та, відповідно, необхідністю приділення належної уваги об' єктивним засадам у її функціонуванні, потребують детальнішого, глибшого перегляду та наукового ренесансу концептуальні положення класичної англійської (А. Сміта ) [21] та французької (фізіократії Ф. Кене) [14] політекономі ї та оновлення їх фунда-ментаної ролі в ціннісному економічному аналізі. Так, Й. Шумпетер вважає, що праця А. Сміта "Багатство народів" як маніфест фритредерства нас не цікавить. Це лише поверхнева оболонка його великого досягнення в економічному аналізі. "Іншими словами, нас цікавить не те, за що він ратував, а те, як він обґрунтовував реко­мендовану ним політику і які методи аналізу ви­користовував" [27, 278].

Необхідне продовження наукової традиції по­слідовників Ф. Кене, що утворили сучасну шко­лу фізичної економії, яка нині не є остаточно сформованою і продовжує розвиватися, а тому становить перспективний напрям для наукового дослідження та творчого доопрацювання. Нау­ково-пошуковий творчий резерв цієї проблема­тики зумовлений і тим синергічним ефектом, який справляє на економіку інституціональний механізм взаємодіі цивілізаційних сфер суспільства.

Погляди тих науковців, на яких спирається автор під час ціннісного дослідження економ­іки, а саме, А. Сміта, Ф. Кене, Т. Мальтуса, Ф. Хайєка, С. Подолинського, В. Вернадського, М. Руденко, Л. Гринів, Д. Колотила, Ю. Туниці, С. Булгакова, Ю. Ущаповського, О. Бандури та ін., сформувалися під впливом тієї особливості, що їх автори не були суто вузькоспеціалізованими економістами і мали, крім економічної, ще другу - технічну, гума­нітарну, природознавчу чи богословську освіту. Саме ця широка наукова обізнаність на­давала цивілізаційного ціннісного синергізму їх економічним поглядам. Економісти-«технарі», економі сти-гуманітарії, економісти-природознавці та економісти-теологи одностай­но декларували суб' єктивний примітивізм економіки, її ціннісну вульгарність, що прояв­ляється у ціноутворенні. Така економіка не тур­бується про відтворення своїх ресурсів і тому не залишає собі майбутнього. В ній (або по ній)

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я