Непрямі податки стають дедалі важливішим джерелом доходів більшості розвинутих країн світу. Протягом тривалого часу використовувалися прямі податки як основне джерело бюджетних доходів держави. Однак зростання мобільності капіталу і загострення міжнародної податкової конкуренції у сфері прямого оподаткування сприяли поступовому підвищенню фіскального значення непрямих податків. Непрямі податки посідають важливе місце у фінансуванні державних потреб (див. табл.1) [2, с.16].
Таблиця 1. Частка непрямих податків у деяких країнах світу
Країна |
Частка непрямих податків,% у загальному обсязі податкових надходжень |
Італія |
35,2 |
Німеччина |
31,1 |
Франція |
36,1 |
Іспанія |
35,3 |
Австрія |
34,7 |
Велика Британія |
37,7 |
Фінляндія |
32,2 |
Польща |
40,6 |
Латвія |
39,7 |
Естонія |
39,9 |
Кіпр |
51,0 |
Непрямі податки стали не лише надійним джерелом доходів бюджетів країн світу, змінилась і структура державних доходів від непрямих податків. Сьогодні головну роль серед непрямих податків відіграють універсальні непрямі податки, переважно податок на додану вартість. 30 років тому основну частину акцизів складали специфічні податки на товари і послуги, такі як акцизні податки. В останні десятиліття активно проходив процес лібералізації міжнародної торгівлі, який спричинив суттєве скорочення ставок ввізних і вивізних мит.
Податкові політики щодо використання непрямих податків у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, істотно відрізняються. У податкових системах заможніших країн переважають універсальні непрямі податки, що мають ширшу базу оподаткування, тоді як акцизні податки і мита використовуються менш активно. У бідніших країнах навпаки універсальні непрямі податки відіграють не таку важливу роль порівняно із специфічними акцизами, за допомогою яких і формується більша частина податкових надходжень.
Конкуренція серед країн світу в сфері залучення іноземних інвестицій змушує уряди знижувати ставки прямих податків та збільшувати ставки непрямих. Непрямі податки відіграють дедалі вагомішу роль в стратегіях надходжень до бюджетів різних країн світу. Дана політика є нелегкою для реалізації, адже зв'язок між вищими ставками непрямих податків та вищими цінами є очевидним для будь-кого, хто купує товари та послуги, а зв' язок між нижчими ставками прямих податків та вищим рівнем внутрішніх інвестицій є менш зрозумілим. Це більш важливо для підприємств, їх податкових стратегій та облікових систем. Дана тенденція яскраво проілюстрована на прикладі Сінгапуру, де прем'єр міністр Лі оголосив, що зниження ставки податку на прибуток буде компенсовано зростанням ставки GST. "Кожен відсоток зниження податку на прибуток коштуватиме нам близько 400 млн. дол. США. Це великі гроші". Лі у доповіді сінгапурському парламенту у 2007 році додав: "Тому це слід врахувати шляхом збільшення непрямих податків". Прем'р міністр Сінгапуру оголосив у 2007 році урізання податку на прибуток на 2% до 18% і 2%-ве збільшення GST - до 7% [8].
Ставки податків ПДВ/GST дуже варіюють у різних країнах світу. На регіональному рівні середня ставка ПДВ у ЄС становить 19,5% і є вищою, ніж середня ставка країн OECD - 17,7%. Середня ставка податку країн Тихоазійського регіону -10,8%, країн Латинської Америки - 14,2%. Однак не зовсім коректно порівнювати ставки ПДВ/GST в окремих країнах чи регіонах через велику кількість спеціальних режимів оподаткування та звільнень від нього. Серед країн OECD середня ставка ПДВ/GST залишились в основному незмінною протягом останніх 6 років, але середня ставка податку на прибуток знизилась з 31,4% до 27,8% [7]. Отже, в даній групі країн без зростання ставок,
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7