праці одного аудитора з компанією коливається в межах від 3 до 6 років [4, с. 65]).
Окрім зовнішнього аудиту, у корпоративних структурах має бути належним чином організований внутрішній аудит. Організаційно внутрішній аудит є частиною системи внутрішнього контролю підприємства разом зі спостережною радою та ревізійною комісією. Діяльність системи внутрішнього контролю має забезпечити:
- надійність і достовірність фінансової звітності;
- своєчасність інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень;
- недопущення прямого розкрадання матеріальних активів;
- виявлення відхилень від запланованих показників та усунення факторів, що їм сприяють, розробка рекомендацій з підвищення ефективності діяльності товариства;
- контроль за обліковою системою та схоронністю облікових регістрів.
На відміну від багатьох країн світу законодавство України не передбачає створення у складі спостережної ради аудиторського комітету, в той час як регламенти ММКУ зосереджують увагу на тому, що до обов' язків спостережних рад акціонерних товариств віднесено створення незалежних комітетів з питань аудиту, оскільки саме спостережна рада має відповідно до вимог ринку розкривати точну, достатню, своєчасну інформацію про діяльність товариства. Аудиторський комітет спостережної ради є тим органом, що співпрацює з ревізійною комісією, зовнішнім аудитором у здійсненні контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, управлінні ризиками, визначає сфери зовнішнього аудиту та надає пропозиції щодо призначення зовнішнього аудитора.
Серед українських акціонерних компаній лише одиниці мають створений при спостережній раді аудиторський комітет. На практиці найчастіше внутрішні перевірки товариств проводяться ревізійними комісіями, які обираються з числа акціонерів. За даними досліджень [3, с. 52] переважна більшість акціонерних товариств (71,3%) мають ревізійні комісії, що складаються з трьох осіб. При цьому для виконання своїх обов' язків члени ревізійної комісії збираються не досить часто: у 35,7% товариств - один раз на рік, у 33,9 - два-три рази, 25,5% - чотири-шість разів. Така частота засідань та кількісний склад членів ревізійної комісії у більшості акціонерних товариств України не може забезпечити якісного контролю за поточною діяльністю. Відповідно необхідним є створення в системі внутрішнього контролю підрозділу (наприклад, відділу внутрішнього аудиту), який би здійснював постійну експертизу фінансової та операційної діяльності товариства.
Українське законодавство не передбачає обо-в' язкового створення відділів внутрішнього аудиту, але практична діяльність доводить доцільність виділення такого підрозділу. Сьогодні в Україні більшість акціонерних товариств (90,5%) мають у своїй структурі службу внутрішнього аудиту. Структурно вона підпорядковується: виконавчому органу - 51,3%, голові наглядової ради -22,8% (переважно на невеликих підприємствах), фінансовому директору - 8,9%, загальним зборам акціонерів - 4,7%, є незалежним органом -1,4%, інше - 10,9%. Підпорядкованість служби внутрішнього аудиту в переважній більшості виконавчому органу (правлінню, дирекції) є цілком логічним з огляду на те, що внутрішній аудит має забезпечити ефективне функціонування підприємства шляхом постійного контролю за фінансово-господарською діяльністю, виявлення зловживань, помилок та зон ризику, формувати інформаційну основу для прийняття управлінських рішень та здійснювати оцінку їх виконання.
Висновки. Організація зовнішнього та внутрішнього аудиту в українських акціонерних компаніях дещо відрізняється від найкращих стандартів корпоративного управління західних країн. Найбільш суттєві відмінності стосуються структурних особливостей організації внутрішнього контролю, що негативно оцінюється іноземними інвесторами та акціонерами з позиції її надійності. Відповідно для акціонерних компаній, котрі зацікавлені в іноземних інвестиціях, доречним є врахування принципів корпоративного управління при організації системи внутрішнього контролю.
» следующая страница »
1 2 3 45