Сьогодні проблема управління ризиками у банку залишається однією з найактуальніших. Досвід свідчить, що з часом рівень ризикованості банківської діяльності дедалі зростатиме. Для потреб практики необхідні чітко сформульовані рекомендації, що являють собою результат наукового дослідження. Водночас наука може ще не знати відповіді на деякі питання, а банкіру необхідно вирішувати їх на практиці. Тому побудова комплексної системи ризик-менеджменту в банках є однією з основних складових створення надійних та ефективних систем управління банком.
Отже, центральне місце у банківській діяльності належить управлінню ризиками (ризик-менедж-менту). В економічній літературі даний феномен трактується по різному. Так, І. А. Бланк стверджує, що „управління фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів та методів розробки і реалізації ризикових фінансових рішень, які забезпечують усесторонню оцінку різних видів фінансових ризиків та нейтралізацію їх можливих негативних фінансових наслідків" (11, с. 530). Г.С. Панова у монографії „Кредитна політика комерційного банку" вказує, що „під управлінням ризиком (регулюванням ризику) розуміють заходи, спрямовані на мінімізацію відповідного ризику і знаходження оптимального співвідношення доходності та ризику, враховуючи оцінку, прогноз і страхування відповідного ризику" [12, с. 187]. У наведених визначеннях спільним є те, що перевага надається заходам по мінімізації ризику і вибору найкращої з альтернатив за принципом ризик-доходність на основі оцінки, прогнозу та страхування.
Слід зазначити, що таке трактування ризик-ме-неджменту є вузьким і характеризує лише одну сторону процесу управління банківськими ризиками, яка пов' язана з їх оцінкою та вибором найкращого варіанту з кількох альтернативних рішень. Ряд авторів розуміють під управлінням ризиком процес, пов' язаний не лише з їх оцінкою, а й з моніторингом та контролем. Зокрема, В. М. Гра-натуров зазначає, що „управління ризиком можна характеризувати як сукупність методів, прийомів та заходів, що дозволяють у певній мірі прогнозувати настання ризикових подій і приймати заходи при виключенні або зниженні негативних наслідків таких подій" [13, с. 29]
Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що під управлінням ризиками (ризик-менеджментом) слід розуміти сукупність методів, прийомів та заходів, що дозволяють у певній мірі прогнозувати настання ризикових подій та приймати відповідні заходи, пов' язані зі зниженням негативних наслідків настання таких подій.
Варто відзначити, що сьогодні необхідність створення індивідуальних систем управління ризиками, без яких існування банку у висококон-курентному середовищі просто неможливе, ставить перед банками досить складні завдання методологічного, методичного та організаційного характеру.
Система ризик-менеджменту банку повинна визначати всі рішення та дії, які вживаються з метою уникнення, зменшення ризику, переносу його на іншу ділянку, установлення лімітів ризику або відверто його прийняття. Система ризик-менеджменту також повинна охоплювати банк в
цілому - зверху до низу, включаючи спостережну раду, вище керівництво, департамент управління і контролю ризику та, звичайно, підрозділи, які безпосередньо здійснюють операції, через які банк наражається на ризики.
Варто зазначити, що на сучасному етапі розвитку наукових знань поняття системи покладено в основу нового інтегрованого погляду на світ, відображеного в системній концепції пізнання. Тобто, поняття системності перетворилося, з одного боку, на загальнонаукове і філософське, а з другого - розглядається як центральне більшістю прикладних наук, через що сфера його застосування значно розширилася. Вважаючи системність пріоритетною методологічною концепцією наукових досліджень сучасності, зазначимо, що саме цей підхід покладено в основу організації та функціонування системи ризик-менеджменту банку.
» следующая страница »
1 2 3 45 6