З початком реформаційних процесів в економіці України проблема оцінки банківських ризиків постала з усією гостротою.
На сьогодні в Україні ризик досить вагомо впливає практично на всі процеси, що відбуваються в політичній та економічній сферах. Неминучий ризик і в банківській системі. Варто зауважити, що проблеми ризику в діяльності як банківської системи України в цілому, так і в окремих банках постійно привертають увагу науковців. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ризиків у банківській діяльності знайшли відображення у працях О.В. Дзюблюка, А.М. Мороза, М.І. Савлука, Л.О. Примостки, П. Роуза, Дж. Сінкі та інших. Це цілком закономірно, адже становлення банківської системи в умовах ринкової економіки, тим більше в Україні, завжди супроводжується ризиками втрат та банкрутства банків.
Варто зауважити, що, не дивлячись на швидке розповсюдження практики управління ризиками в банках, дотепер не існує однозначного визначення банківського ризику. Практично будь-яке розуміння даної економічної категорії є законним, оскільки, так чи інакше, відображає різні очікування керівництва банку та контролюючих органів. Але різноманітність визначень банківських ризиків ускладнює розробку єдиних норм і правил управління ними.
Такі науковці та економісти, як Л. О. Примо-стка і Т. В. Осипенко, визначення банківських ризиків пов'язують з фінансовими втратами, що виникають у випадку реалізації певних ризиків [7, с. 30].
Група фахівців на чолі з О.І. Лаврушиним під банківським ризиком розуміють сукупність різних взаємопов'язаних ризиків (кредитних, процентних, ліквідності тощо) [8, с. 7].
В. Т. Севрук дає наступне визначення ризику: „...банківський ризик - це певна ситуаційна характеристика діяльності будь-якого виробника, у тому числі банку, що показує невизначеність результату та можливі небажані наслідки у разі невдачі. Такими наслідками, як правило, є недоотримання прибутку, виникнення збитків, наприклад, внаслідок невиплат контрагентами за отриманими кредитами тощо" [9, с. 3].
Слід зазначити, що Постановою Правління Національного банку України № 361 „Про методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України від 02.08.2004, сформульовано таке визначення ризику: „Ризик (з точки зору бан
ку) - це потенційна можливість недоотримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факторів. Ризик (з точки зору Національного банку) - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку" [10].
Треба відмітити, що проблема визначення сутності банківського ризику пов' язана з проблемою класифікації банківських ризиків. Під класифікацією ризику розуміють розподіл ризику на відповідні групи за певними ознаками. В свою чергу, зазначимо, що класифікація банківських ризиків є досить складним завданням через такі особливості:
- наявність великої кількості ризиків, з якими банк постійно стикається;
- неможливість проведення чіткої межі між ризиками, оскільки вони тісно пов' язані один з одним;
- стрімкість економічного і політичного розвитку країни, що породжує нові види і типи ризиків;
- відмінність у динамічності та інтенсивності дії ризиків.
У спеціальній економічній науковій літературі немає чіткої класифікації банківських ризиків. На наш погляд, причина цього полягає у складності розробки універсальних класифікацій ризиків через перелічені вище особливості.
Характеризуючи сучасний менеджмент українських банків, слід відзначити, що деякі елементи управління зазнали значних змін протягом останнього десятиліття, хоча інші ще функціонують у старих форматах та за старими правилами. Але деякі управлінські функції зникли з загальної системи менеджменту через їхню неефективність. Водночас з' являються нові, необхідні для стабільної діяльності банку елементи: система управління банківськими ризиками (ризик-менедж-мент), інформаційно-комп' ютерні системи, система маркетингу тощо.
» следующая страница »
1 2 34 5 6