На жаль, сьогодні в Україні до розробки, впровадження і вдосконалення систем тотального управління якістю (TQM) в більшості випадків відносяться надто спрощено і формально. Універсальним інструментом до всіх проблем якості вважають стандартизацію і сертифікацію. Але створення сучасних систем принципово відрізняється від формальної стандартизації і сертифікації. Стандарти ISO 9000 вирішують питання, що повинно бути відображено в тій чи іншій системі, але не регламентують її зміст. Адже якщо виробники мають наміри займати пріоритетну позицію на ринку, їхні системи повинні бути індивідуальними і одночасно відповідати вимогам TQM.
Правильна організація системи управління якістю - це особиста справа виробників, але в той же час фактор їх конкурентоспроможності. В стандартах ISO 9000 зазначено про важливість використання в цій системі сучасних методів управління якістю продукції (послуг), без яких навряд чи можливо досягти належного рівня якості. Тому при впровадженні, або удосконаленні системи управління необхідно враховувати наступні фактори.
По-перше, стандарти встановлюють процедуру, вимоги до змісту вхідної і вихідної інформації, необхідності аналізу і т.п. Разом з тим раціональність рішень, пов' язаних з покращанням виробничих процесів і якості продукції, стандартами не встановлені. Ці рішення мають бути результатом творчого процесу. Тому ступінь досягнення цілей, ефективність заходів залежгть від знань, досвіду та інтуїції тих, хто приймає рішення, від їх аналітичних здібностей і використання сучасних методів менеджменту. За оцінками провідних спеціалістів, успіх застосування стандартів ISO серії 9000 на 90% залежить саме від цих факторів [4].
Слід враховувати, що передбачені стандартами можливості виправлення допущених помилок шляхом коригуючих дій не завжди можуть бути виконані і призводять до додаткових, а іноді досить великих витрат, втрат часу і до зниження оперативності виконання робіт.
Таким чином, якщо підприємство не враховує усіх прямих і непрямих (опосередкованих) факторів, то відповідного ефекту від системи якості не слід очікувати. Документальне підтвердження того, що всі елементи функціонують так, як записано в стандартах, може створити лише ілюзію гарної роботи з якості, а насправді ефект буде незначним.
По-друге, при впровадженні стандартів ISO 9000:2000 механізм системи передбачає регламентацію в документах діяльності з якості. Поряд з позитивними ефектами (впорядкування робіт) це може також сприяти формальному підходу до впровадження системи, Тобто, спілкування спеціалістів відбуватиметься тільки на основі записів, що може призвести до елементів бюрократизму. Аналіз результатів діяльності при цьому зміщується в сторону перевірки документів, а не оцінки сутності завдання.
По-третє, існує причина, що спонукає розробників системи управління якості на формальний шлях впровадження ISO 9000:2000, ця ситуація виникає в таких випадках, коли керівництву підприємства нав' язують або вимагають сертифікацію систем якості, і тоді добровільне впровадження цих стандартів стає фактично обов' язко-вим. Цьому сприяє і те, що оцінка системи якості при її сертифікації здійснюється по формальних ознаках, навіть якщо вона проводиться кваліфікованими аудиторами.
Без аналізу динаміки показників якості продукції чи послуг неможливо отримати достовірну оцінку результативності і ефективності системи та її сертифікації. Сертифікується ж система якості найчастіше відразу після підготовки необхідних документів. Тому це не впливає на динаміку показників. Якщо підприємство не має внутрішньої потреби використовувати систему якості для
підвищення ефективності своєї діяльності, то при підготовці цієї системи до сертифікації підходять формально - документують процедури, а покращення якості своєї роботи відкладають на потім.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7