Особливо суворі вимоги висуваються до бан-ків-зберігачів. Вони повинні мати висококваліфіковані кадри, які спеціалізувалися б саме на веденні рахунків і визначенні чистої вартості пенсійних активів фондів і ретельно стежили за дотриманням нормативних вимог щодо умов інвестування пенсійних активів, підготовка яких буде вимагати певних видатків.
Висновки. Система добровільного пенсійного забезпечення в Україні нині перебуває на початковому етапі розвитку. Обсяг активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) швидко зростає, однак вони все ще становлять невелику частину фінансової системи України. НПФ протягом останніх трьох років роботи накопичили значний досвід. Для майбутнього розвитку добровільних пенсійних програм, які сприятимуть підвищенню добробуту населення України, необхідно вдосконалити відповідну регуляторну базу, спираючись на вже отриманий досвід впровадження НПФ.
Вкрай важливим є підвищення ролі державних боргових інструментів у діяльності НПФ. На сьогодні державні боргові інструменти практично відсутні на ринку, і тому НПФ, які можуть інвестувати в такі інструменти до 50% своїх портфелів, шукають альтернативні інструменти, що мають нижчу якість від державних боргових зобов' я-зань. Так, зокрема в Угорщині, більше 70% активів НПФ інвестовано в державні цінні папери, в Болгарії та Чехії - близько 50, в той час як в Україні лише 1,1% при ліміті 50% [4].
Також варто відмітити, що рівень прозорості ринку НПФ в Україні є дуже низьким. Необхідно, щоб усі головні учасники ринку розпочали якомога швидше використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Слід також швидше вводити в практику оприлюднення НПФ інформаційних проспектів.
Запровадження МСФЗ і інформаційних проспектів є необхідними, але не достатніми заходами для розв' язання найбільш нагальної проблеми - недостатньо частого та не досить точного оцінювання вартості активів і відсутності надійних розрахунків вартості одиниці пенсійних внесків. Для її розв' язання потрібно вжити низку додаткових заходів, спрямованих на виправлення ситуації, а саме:
- ДКЦПФР негайно запровадити технічні рішення, які використовуються для оцінювання активів за умов неліквідних ринків;
- терміново запровадити правила негайного та повного розподілу інвестиційного доходу і збитків на рахунки учасників НПФ;
- з цією метою та з метою можливості порівняння результатів роботи НПФ слід щонайшвидше запровадити щоденні розрахунки вартості одиниці пенсійних внесків.
Зазначимо, що незначна місткість ринку недержавного пенсійного забезпечення на сьогодні не дозволяє продемонструвати його інвестиційний потенціал як довгострокового джерела фінансування потреб реального сектора економіки, справити помітний позитивний вплив на розвиток фондового ринку, стати акумулятором фінансових ресурсів. За даними на 1.07.2007 р. тільки 1,12% працездатного населення України є учасниками НПФ [4]. В той же час ми можемо відмічати позитивну динаміку в зростанні активів НПФ протягом останніх років. Зазначимо, що участь у новій системі пенсійного забезпечення відкриває перед банками нові можливості щодо залучення коштів, значно розширює спектр банківських послуг. Вже сьогодні у переліку послуг, що надаються комерційними банками можемо бачити послуги з недержавного пенсійного забезпечення.
1. Поживанов М. Возвращение на континент европейской цивилизации - К.: Альтерпрес. - 2006. -352 с.
2. http://www.pension.kiev.ua
3. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» // Відомості Верховної Ради (ВВР). -2003. - № 47-48. - С. 372-410.
4. http://www.dfp.gov.ua
5. Примостка О. Місце та роль банківських установ у новій пенсійній системі // Вісник НБУ. - 2004. -№ 1. - С. 52-55.