Методологічні підходи до визначення кластерної моделі регіонального розвитку

- здійснення аналізу вибраних об'єктів кла­стеризації, виділення усіх галузей в даному ре­гіоні та вибір галузі для кластеризації. Для проведення якісного аналізу кластеризації в буді­вельній галузі можна застосовувати як анкетний метод, так і такі відомі програмні продукти, як БесЬсгог та 8іаЙ8пса. Механізми проведення кла­стерного аналізу відрізняються між цими двома програмними засобами, а саме, в БесІисШг здійснена кластеризація на основі БОМ, уні­кальність яких полягає у самостійному визначенні числа кластерів. В свою чергу в 8іап8пса потрібно наперед задавати число кластерів. Для визначен­ня розташування об' єктів у кластерах, їх належ­ності тому чи іншому кластеру, а також відстані між кластерами застосовується ітеративний (не-ієрархічний) алгоритм к-теаш в обох зазначених інформаційних системах;

- оцінка фінансової стійкості вибраної га­лузі, її конкурентні переваги. Під аналізом кон­курентної стійкості підприємств регіону розумієть­ся укорінення суб' єктів, що діють у регіональному середовищі, їхня здатність підтримувати в довгос­троковому періоді власну індивідуальну конкурен-тоздатність при використанні можливостей цього середовища [8]. Аналіз конкурентної стійкості ок­ремих підприємств доповнюється аналізом конку­рентної стійкості галузі, тобто групи підприємств регіону, що випускають однорідну чи технологіч­но майже однорідну продукцію. Аналіз конкурен­тної стійкості будівельної галузі проводиться в три етапи: 1) кількісний аналіз конкурентної стійкості, тобто визначення ринкових позицій галузей регіо­ну; 2) якісний аналіз наявності та складу ресурс­ної бази, необхідної для забезпечення конкурентоз-датності підприємств регіону у даній галузі, тобто умов конкурентної стійкості; 3) виявлення тих кон­кретних секторів економіки, у яких можливе до­сягнення конкурентних переваг підприємств регі­ону, тобто аналіз кластерів;

- кластеризація вибраних об' єктів, іденти­фікація кластера. Ідентифікація кластерів розг­лядається як уподібнення, ототожнення з ким-не-будь, чим-небудь, встановлення тотожності об'єктів на основі їх певних ознак [9]. Ідентифі­кувати кластери у місцевості можна, використо­вуючи такі підходи, як кількісний аналіз (підхід «згори вниз») та якісний аналіз (підхід «знизу догори»). Кількісний аналіз проводиться за до­помогою розрахунків коефіцієнта локалізації даного виробництва на території регіону, коефіці­єнта душового виробництва і коефіцієнта спеціа­лізації регіону у даній галузі [10].

Коефіцієнт локалізації розраховується як відно­шення питомої ваги даної галузі в структурі ви­робництва регіону до питомої ваги тієї ж галузі в країні. Розрахунки можуть бути зроблені на ос­нові обсягу виробленої продукції, основних ви­робничих фондів, чисельності основного персо­налу, продуктивності праці, фондовіддачі, інвес­тиціям в основний капітал, іноземним інвестиці­ям, експорту та імпорту.

Коефіцієнт душового виробництва обчислюєть­ся як відношення питомої ваги галузі регіону у відповідній структурі галузі країни до питомої ваги населення регіону в населенні країни.

Коефіцієнт спеціалізації регіону у даній галузі визначається як відношення питомої ваги регіону в країні по даній галузі до питомої ваги регіону у ВВП країни.

Якщо розрахункові показники дорівнюють чи більше одиниці, то дані галузі виступають як га­лузі ринкової спеціалізації і у них або вже існу­ють кластери, або їх створення є можливим. При формуванні кластерів та виборі з них найбільш пріоритетних необхідно оцінити динаміку ко­ефіцієнтів локалізації, тому що збільшення зна­чення показників свідчить про можливі подальші перспективи росту кластерів, а зниження - про можливу необхідність розширення асортименту продукції, що випускається, або необхідність мо­дернізації виробництва.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я