По-друге, споживання інформації формує нове знання. Тоді «знання розширюються й саморегулюються... вони нарощуються в міру використання. Таким чином, в економіці знань рідкість ресурсів замінена на їхню поширеність» [6, с. 11]. У цьому контексті очевидно, що поширення інформації тотожно її самозростанню, що виключає застосування до цього феномена поняття рідкості.
По-третє, до інформації не може бути застосована така характеристика, як споживання у традиційному сенсі даного терміну. Використання інформації викликає появу нової інформації й нового знання, не перешкоджаючи іншим членам суспільства синхронно застосовувати її для власних цілей. Інформація «довговічна й зберігає вартість після використання... Знання... можуть бути використані не тільки особистістю, що досягла їх, але й тими, хто ознайомився з інформацією...» [7, с. 286].
По-четверте, сучасна технологічна революція зробила інформацію найбільш легко копійованим благом, створення додаткової кількості якого вимагає витрат, що прагнуть до нуля й покладені у більшості випадків на самого її споживача.
З огляду на це, деякі дослідники прийшли до висновку, що «інформація має характеристики суспільного блага» [7, с. 286], якщо слідом за Ф. Махлупом розуміти під ним «щось таке, чим додатково може скористатися людина, не збільшуючи витрат виробництва» [5, с. 163]. Останнє прямо припускає, що «з . концептуальної точки зору ніщо не може вимірювати вартість таких благ у ринкових термінах» [8, с. 118]. Отже, сама розповсюджуваність і певного роду нелімітованість інформації обумовлює неможливість вартісної оцінки як її самої, так і продуктів, у створенні яких вона відіграє домінуючу роль.
Інформація має й іншу властивість, на яку набагато рідше звертають увагу. Говорячи про невичерпність і безмежність інформації й знань, економісти й соціологи не бачать того, що виробництво й споживання інформації являють собою об' єкт-суб' єктні процеси. Це означає, що потенційно інформація може бути доступна величезній кількості людей, але в той же час не бути реально засвоєна ними. Споживання інформації не обмежує можливостей її використання іншими членами суспільства, однак сам процес її споживання обумовлений наявністю в людини специфічних когнітивних здібностей, які у поєднанні з обсягами інформації мотивують поведінку індивідів.
Цю властивість інформації називають її вибірковістю [9, с. 96-100]. Однак не можна не підкреслити, що вона може бути розглянута не стільки як заперечення рідкості, скільки як її вищий прояв. Не рівень доходів або суспільне становище, а світовідчуття, психологічні характеристики, здатність до узагальнень, пам'ять і так далі - все те, що звичайно називають інтелектом, і що не може бути придбане з тією легкістю, з якою привласнюється матеріальне багатство, - є лімітуючим чинником, що реально дозволяє користуватися доступною всім інформацією лише обмеженій кількості людей, що стають її справжніми власниками. Уперше в історії умовою власності виявляється не пра
во розпоряджатися благом, а здатність ним скористатися, і люди, що досягли цих можливостей, природно становлять домінуючу касту нового суспільства. Ця обставина показує, як індивіди під впливом інформації мотивують свою поведінку.
А. Олійник пропонує розглядати тип поведінки індивіда як функцію двох змінних: ступеня жорсткості когнітивних обмежень і ступеня повноти інформації, що використовується для прийняття рішення. При цьому «обсяг інформації, що використовується, залежить від витрат на її пошук, з чого виходить, що в кінцевому підсумку йдеться про когнітивні обмеження і величину витрат на пошук інформації» [10, с. 58-60].
Тоді з просуванням від афективної поведінки індивідів до цілераціональної процедура прийняття рішень ускладнюється за рахунок збільшення обсягу інформації, що береться до уваги, і удосконалення її обробки. При цьому мова йде не тільки про кількісну різницю: інформація стає неоднорідною, а процедура її обробки включає все більшу кількість елементів. Так, вся інформація, необхідна для афективної поведінки, міститься у зовнішньому стимулі, і вона прямо впливає на поведінку за моделлю " стимул - реакція". У випадку цілераціональної поведінки індивіду необхідна інформація про ресурси, можливості, інтереси, цілі, задачі, а обробка цієї різноманітної інформації набуває форми багатоетапного порядку дій.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7