Економічна сутність мікрокредитування
Н.В. Кривень. Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України.
Вступ. Малий бізнес має обмежений доступ до фінансових та грошових ринків. Одним з важливих джерел фінансових ресурсів для них є банківські мікрокредити. Тому сьогодні в період фінансової кризи особливо актуального значення набуває проблема осмислення економічної сутності поняття «мікрокредитування», без чого неможливе ефективне надання банками фінансової підтримки малого бізнесу.
Останні дослідження. Питаннями мікрокредитування малого бізнесу в Україні займаються О. Барановський, О. Білоус, Є. Бобров. О. Ва-сюренко, М. Ведмідь, Р. Коцовська, А. Кудінов, О. Кужель, О. Масна, О. Мазур, Р. Могильниць-кий та інші науковці.
Метою статті є виявлення особливостей мікро-кредитування для формування сутності поняття «мікрокредитування» як економічної категорії.
Виклад основного матеріалу. Аналізуючи та оцінюючи ситуацію України в контексті глобальних перетворень, які відбуваються у світі, доцільно відзначити, що, починаючи з 1991 р. і до 2008 р. в економіці спостерігалось стабільне та поступове зростання, при цьому важливу роль у процесі економічного розвитку країни відіграв малий бізнес, який вирішує ряд соціально-економічних завдань:
- за рахунок вузької спеціалізації легко вдосконалює технології при дрібносерійному виробництві;
- стимулює розвиток економічної конкуренції;
- займає нішу потреб суспільства, з якою не вигідно працювати великим підприємствам;
- забезпечує додаткові робочі місця;
- збільшує ринкові пропозиції;
- розширює географію товаровиробництва. Проте актуальними залишаються невирішені
проблеми для малого бізнесу, а саме:
- потреба у фінансових ресурсах для започат-кування власної справи;
- регулярна потреба в малих кредитах для поповнення оборотних коштів;
- необхідність у довгострокових кредитах на закупівлю виробничих фондів, нерухомості тощо.
У зв'язку з цим особливої уваги в ринкових умовах господарювання заслуговує дослідження, пов'язане з ефективною фінансовою підтримкою малого бізнесу банківським сектором економіки. Саме через мікрокредитування банківська система зможе долучитися до сприяння його розвитку.
Вперше концепція мікрокредитування була розроблена і використана професором економіки Муххамедом Юнусом в 1974 р., який для підтримки працездатного населення Бангладеш почав видавати дрібні позики (до 100 дол. США) на поточні потреби їхнього бізнесу за рахунок власних коштів. Згодом в 1976 р. ним був заснований Grameen Bank («Селянський банк»), який активно займається мікрокредитуванням і в наш час. Концепція мікро-кредитування, за яку Муххамед Юнус отримав у 1996 р. Нобелівську премію миру, успішно реалізується у більш ніж 100 країнах.
Аналітичний огляд вітчизняної і зарубіжної літератури з питань визначення сутності мікрокреди-тування дозволяє виділити важливі ознаки цієї категорії. У наукових працях О.І. Барановського, О.В. Васюренка, М.Ю. Ведмідя, Р. Могильниць-кого та інших аналізу поняття «мікрокредитуван-ня» приділена недостатня увага. Немає також єдиного підходу щодо визначення його економічної сутності. Автори тлумачать мікрокредитування як один із різновидів банківського кредитування, проте не дають йому конкретного визначення. Це пояснюється особливостями економічних відносин, що виникають з цього приводу.
У матеріалах глобального Саміту з мікрокре-дитування у 1997 р. зазначено, що мікрокредиту-вання - це програма надання малих позик для незаможних людей з метою реалізації їхніх власних проектів, які приносять доходи, що дає їм можливості дбати про себе та свої сім'ї [7].
Найбільш широко описує особливості мікро-кредитування О. Барановський. В його монографії [2] мікрокредитування трактується як специфічна форма кредитування суб' єктів малого підприємництва. Мікрокредит обмежений у розмірах, надається на термін від кількох місяців до 5 років, може виділятись навіть тим підприємцям, які не мають кредитної історії. Звідси кожен банк на свій
» следующая страница »
1 23 4 5