Оцінювання персоналу та трудова адаптація в сучасних умовах

Оцінювання персоналу та трудова адаптація в сучасних умовах

Т.О. Галайда, Т.М. Любимовська. Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка.

Вступ. Оцінка та адаптація персоналу на робо­чому місці є необхідною ланкою кадрового ме­неджменту. На жаль, важливість заходів щодо профорієнтації і адаптації працівників в наший країні недостатньо серйозно сприймається кадро­вими службами впродовж довгого періоду. Досі багато державних підприємств і комерційних організацій не мають навіть базових програм адап­тації. Разом з тим існує великий зарубіжний досвід використання адаптаційної техніки, який тільки останнім часом почали переймати вітчизняні кад­ровики.

Аналіз останніх джерел досліджень і пуб­лікацій з проблеми. Проблеми оцінювання персоналу розглянуті у наукових працях О. Л. Єськова, М.Т. Пашути [1], В.М. Ковальова, І.М. Черненко [7], О.А. Грішнова [6] та інших авторів. Проте аналіз методичної літератури та публікацій показав, що ця проблема дослід­жена недостатньо.

Постановка задачі. Метою статті є обґрунту­вання необхідності оцінки персоналу та адаптації працівників в сучасних умовах, оскільки вона є важливою складовою комплексного підходу до управління кадровим потенціалом підприємства.

Основні завдання дослідження:

- визначення принципів оцінки персоналу в сучасних умовах;

- формування цілей проведення комплексної оцінки результатів роботи та трудової адаптації працівників;

- розмежування видів трудової адаптації за гру­пами працівників.

Виклад основного матеріалу. Останнім ча­сом більшість керівників організацій почали ро­зуміти, що турбота про колектив, професійний підбір кадрів, навчання фахівців підвищує пре­стиж організації в очах і клієнтів, і власних співробітників. У зв'язку з цим в одних орга­нізаціях з'явилися служби управління персона­лом, які займаються підбором, оцінкою і навчан-

ням кадрів. Під оцінкою персоналу звичайно ро­зуміють цілеспрямоване порівняння певних ха­рактеристик (професійно-кваліфікаційного рів­ня, ділових якостей, результатів праці) пра­цівників з відповідними параметрами, вимога­ми, еталонами [2].

У практиці господарювання застосовуються зовнішня оцінка та самооцінка. Зовнішньою вва­жають оцінку діяльності працівника керівником (керівниками) фірми, трудовим колективом, без­посередніми споживачами продуктів праці. Са­мооцінка здійснюється самим працівником і ба­зується на власному уявленні про цілі життя та трудової діяльності, допустимих і заборонених способах їх досягнення, про необхідні моральні якості (сумлінність, чесність, відданість ділу тощо) [6].

Оцінка персоналу має базуватися на загально­визнаних принципах, а саме: об'єктивності, усе­бічності, обов'язковості, систематичності (пос­тійності).

Дотримання цих принципів дає можливість ви--користати оцінку персоналу для:

- підбору й розстановки нових працівників;

- прогнозування просування працівників по

службі;

- раціоналізації прийомів і методів роботи (уп­равлінських процедур);

- побудови ефективної системи мотивації праці;

- оцінки ефективності діяльності окремих пра­цівників і трудових колективів.

Метою оцінки персоналу є вивчення ступеня підготовленості працівника до виконання саме того виду діяльності, яким він займається, а та­кож виявлення рівня його потенційних можли­востей для визначення перспектив професійно­го і посадового зростання. Таким чином, оцінка персоналу є одним з важливих інструментів при розробці і здійсненні ефективної кадрової по­літики і відноситься до найважливіших складо­вих управління будь-якою організацією. Оцінка персоналу дозволить керівникам ефективніше провести такі кадрові процедури, як: відбір кадрів; внутрішньоорганізаційні переміщення;

зарахування до складу резерву для просування; контроль персоналу; перепідготовка і підвищен­ня кваліфікації; мотивація персоналу; оптиміза-ція системи оплати праці; розробка програм на­вчання співробітників [4].

 

« Содержание

» следующая страница »
1 23 4 5 6