Порівняльна характеристика існуючих методів до оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства

Перевага методу: він враховує найважливіший критерій, що впливає на конкурентоспроможність підприємства, - конкурентоспроможність товару.

Недолік методу: дозволяє отримати вельми об­межене уявлення про переваги і недоліки в ро­боті підприємства, оскільки конкурентоспро­можність підприємства набуває вигляду конку­рентоспроможності товару і не розглядає інші ас­пекти.

Більш повну оцінку конкурентоспроможності підприємства дозволяють одержати методи, що базуються на теорії ефективної конкуренції. Від­повідно до цієї теорії більш конкурентоспромож­ними є ті підприємства, де найкраще організова­но виробництво і збут продукції, ефективне уп­равління фінансами.

Найяскравішим прикладом цього підходу є методика консультаційної американської фірми "D and B", яка використовується для оцінки кон­курентоспроможності галузі окремо узятої краї­ни і підприємств усередині цієї галузі.

Предметом аналізу тут виступають три групи показників. До першої групи входять показники, що відображають ефективність виробничо-збуто­вої діяльності підприємств: відношення до чистої вартості матеріальних активів, відношення чисто­го прибутку до чистого оборотного капіталу. По­казники другої групи характеризують стан вироб­ничої сфери підприємства - в основному інтен­сивність використання основного і оборотного капіталу: відношення чистих продажів до чистої вартості матеріальних активів, відношення чистих продажів до чистого оборотного капіталу, відно­шення чистих продажів до вартості матеріально-виробничих запасів, відношення основного капі­талу до вартості матеріальних активів, відношен­ня матеріально-виробничих запасів до чистого оборотного капіталу.

Третю групу складають показники, пов'язані з фінансовою діяльністю підприємств: відношення оборотного капіталу до поточного боргу, період оплати поточних рахунків, відношення поточного боргу до вартості матеріальних активів, відношен­ня загального боргу до вартості матеріальних ак­тивів, відношення поточного боргу до вартості матеріально-виробничих запасів, відношення дов­гострокових зобов' язань до чистого оборотного капіталу.

Незаперечною перевагою цього методу є ви­користання показників, що дозволяють проводи­ти аналіз роботи підприємства і робити висновки про різні сторони його господарської діяльності. Разом з тим метод не позбавлений недоліків. По-перше, він не враховує диференціацію важливості окремих показників в оцінці, що може призвес­ти до неоднозначності думок про конкурентосп­роможність. По-друге, використання великого числа показників, що нерідко дублюють один од­ного, ускладнює проведення аналізу ситуації. По­

третє, у зазначеному методі не враховуються прямі показники конкурентоспроможності това­ру - якість і ціна. Використання непрямих показ­ників характеризує швидше ефективність орга­нізації і функціонування системи збуту і просу­вання товару, ніж його реальну конкуренто­спроможність.

Незважаючи на те, що будь-який ринок має свої унікальні особливості, існують деякі загальні умови прояву конкуренції на різних ринках. Тому суть конкуренції може бути виражена єди­ною аналітичною концепцією, використовуваною для виявлення природи й оцінки інтенсивності конкуренції. Так, згідно з результатами дослід­жень відомого англійського економіста М.Е. Портера, стан конкуренції на певному ринку мож­на охарактеризувати п' ятьма конкурентними си­лами:

1) суперництво серед конкуруючих продавців;

2) конкуренція з боку товарів, що є замінника­ми, і конкурентоспроможних за ціною;

3) загроза появи нових конкурентів;

4) економічні можливості та торгові здібності по-стачальників;

5) економічні можливості та торгові здібності покупців.

Модель п' яти сил конкуренції широко засто­совується в процесі аналізу конкурентних сил та інтенсивності їхнього тиску на загальну конкурен­тну ситуацію в галузі.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6 7 8 9