Порівняльна характеристика існуючих методів до оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства

Порівняльна характеристика існуючих методів до оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства

Р. М. Журило. Класичний приватний університет, м. Запоріжжя.

Актуальність проблеми. Сучасні умови фун­кціонування машинобудівних підприємств пере­творюють процес оцінки конкурентоспроможності підприємства на самостійну ділянку аналітичної роботи, результати якої можна використовувати як інформаційну базу при ухваленні управлінсь­ких рішень зі стратегічних питань, при плануванні інноваційної, технічної і продуктової політики, а також при формуванні механізму управління кон­курентоспроможністю машинобудівного підприє-

мства, визначенні резервів конкурентоспромож­ності і посиленні конкурентних позицій підприєм­ства на конкретному ринку.

Сьогодні для успішного функціонування будь-якого машинобудівного підприємства на ринку оцінка його конкурентоспроможності є об'єктив­ною необхідністю. Як процес виявлення сильних і слабких місць підприємства вона дає можливість максимального удосконалення його діяльності та виявлення його прихованих потенційних можли­востей.

Аналіз останніх наукових досліджень. Пи­

тання оцінки конкурентоспроможності машино­будівних підприємств розглядалося неодноразо­во як в окремих наукових публікаціях, так і в фундаментальних наукових працях, зокрема [2­4, 8]. Теоретичним і практичним питанням оцінки конкурентоспроможності підприємства присвя­чені дослідження вчених В.Н. Амітана, І.М. Аки-мової, О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, Я.Г. Берсуць-кого, О.П. Градова, В.Я. Заруби, М.І. Круглова, Ю.Г. Лисенка, В.Л. Петренка, Г.М. Скударя, Р.А. Фатхутдінова, М.Г. Ч умаченка, С.В. Гресь В.М. Осипова, М.М. Шевченко та інших. Але до сьогодні не розроблено уніфікованої методики оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства.

Відсутність такої методики обумовлена нео­днозначністю розуміння самого поняття "конку­рентоспроможність", і, поза сумнівом, спричи­няє неоднозначність підходів і методик оцінки.

Мета роботи. Охарактеризувати існуючі ме­тоди оцінки конкурентоспроможності машинобу­дівного підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кількісний підхід до оцінки конкурентоспромож­ності дозволяє прогнозувати реальні шанси в кон­курентній боротьбі в конкретній сфері діяльності і приймати на цій основі найдоцільніші як з еконо­мічної, так і стратегічної точки зору рішення.

Як правило, якісні методи оцінки конкурентос­проможності підприємства мають низький ступінь математичної формалізації, їх відрізняє тру­домісткість реалізації і дискретність оцінки. Вони не дають можливості використовувати оцінку кон­курентоспроможності при аналізі і визначенні на­пряму посилення конкурентних позицій підприє­мства. Відсутність ефективних методів оцінки, що дозволяють кількісно описати конкурентне стано­вище підприємства, ускладнює процес викорис­тання цієї важливої характеристики при ухваленні рішень у процесі управління підприємством.

Отже, методики оцінки конкурентос­проможності машинобудівного підприє­мства переважно носять не описовий, а економічний, кількісний характер. Аналіз існуючих методик оцінки конкуренто­спроможності машинобудівних підпри­ємств дозволяє диференціювати їх на наступні групи:

- методи оцінки конкурентоспромож­ності за ринковою часткою;

- матричні методи;

- методи, засновані на теорії ефектив­ної конкуренції;

- методи, засновані на теорії якості товару (зок­рема, на теорії маркетингу).

Зараз найбільш розповсюдженими методами в США (країні, де приділяється найбільша увага питанням конкурентоспроможності) є методи оцін­ки конкурентоспроможності машинобудівних підприємств за ринковою часткою: чотирискла­довий показник концентрації (використовувався з 1968 по 1984 р. Департаментом юстиції США), індекс Розенблюта та індекс Херфіндала-Херш-мана (з 1984 по теперішній час) [1].

 

« Содержание


2


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я