Порівняльна характеристика існуючих методів до оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства
Р. М. Журило. Класичний приватний університет, м. Запоріжжя.
Актуальність проблеми. Сучасні умови функціонування машинобудівних підприємств перетворюють процес оцінки конкурентоспроможності підприємства на самостійну ділянку аналітичної роботи, результати якої можна використовувати як інформаційну базу при ухваленні управлінських рішень зі стратегічних питань, при плануванні інноваційної, технічної і продуктової політики, а також при формуванні механізму управління конкурентоспроможністю машинобудівного підприє-
мства, визначенні резервів конкурентоспроможності і посиленні конкурентних позицій підприємства на конкретному ринку.
Сьогодні для успішного функціонування будь-якого машинобудівного підприємства на ринку оцінка його конкурентоспроможності є об'єктивною необхідністю. Як процес виявлення сильних і слабких місць підприємства вона дає можливість максимального удосконалення його діяльності та виявлення його прихованих потенційних можливостей.
Аналіз останніх наукових досліджень. Пи
тання оцінки конкурентоспроможності машинобудівних підприємств розглядалося неодноразово як в окремих наукових публікаціях, так і в фундаментальних наукових працях, зокрема [24, 8]. Теоретичним і практичним питанням оцінки конкурентоспроможності підприємства присвячені дослідження вчених В.Н. Амітана, І.М. Аки-мової, О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, Я.Г. Берсуць-кого, О.П. Градова, В.Я. Заруби, М.І. Круглова, Ю.Г. Лисенка, В.Л. Петренка, Г.М. Скударя, Р.А. Фатхутдінова, М.Г. Ч умаченка, С.В. Гресь В.М. Осипова, М.М. Шевченко та інших. Але до сьогодні не розроблено уніфікованої методики оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства.
Відсутність такої методики обумовлена неоднозначністю розуміння самого поняття "конкурентоспроможність", і, поза сумнівом, спричиняє неоднозначність підходів і методик оцінки.
Мета роботи. Охарактеризувати існуючі методи оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства.
Виклад основного матеріалу дослідження. Кількісний підхід до оцінки конкурентоспроможності дозволяє прогнозувати реальні шанси в конкурентній боротьбі в конкретній сфері діяльності і приймати на цій основі найдоцільніші як з економічної, так і стратегічної точки зору рішення.
Як правило, якісні методи оцінки конкурентоспроможності підприємства мають низький ступінь математичної формалізації, їх відрізняє трудомісткість реалізації і дискретність оцінки. Вони не дають можливості використовувати оцінку конкурентоспроможності при аналізі і визначенні напряму посилення конкурентних позицій підприємства. Відсутність ефективних методів оцінки, що дозволяють кількісно описати конкурентне становище підприємства, ускладнює процес використання цієї важливої характеристики при ухваленні рішень у процесі управління підприємством.
Отже, методики оцінки конкурентоспроможності машинобудівного підприємства переважно носять не описовий, а економічний, кількісний характер. Аналіз існуючих методик оцінки конкурентоспроможності машинобудівних підприємств дозволяє диференціювати їх на наступні групи:
- методи оцінки конкурентоспроможності за ринковою часткою;
- матричні методи;
- методи, засновані на теорії ефективної конкуренції;
- методи, засновані на теорії якості товару (зокрема, на теорії маркетингу).
Зараз найбільш розповсюдженими методами в США (країні, де приділяється найбільша увага питанням конкурентоспроможності) є методи оцінки конкурентоспроможності машинобудівних підприємств за ринковою часткою: чотирискладовий показник концентрації (використовувався з 1968 по 1984 р. Департаментом юстиції США), індекс Розенблюта та індекс Херфіндала-Херш-мана (з 1984 по теперішній час) [1].
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7 8 9